воловодити
| воловодити |
|
|
Волово́дити, джу, диш, гл. Долго тянуть дело, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять. Грин. III. 245.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Волово́дити, джу, диш, гл. Долго тянуть дело, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять. Грин. III. 245.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Волово́дити, джу, диш, гл. Долго тянуть дѣло, проволакивать, водить. За мною молодою усе парі ходять, усе парі ходять та й все воловодять. Грин. III. 245.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924