воловід

воловід

Волові́д, м. 1) —во́ду = Нали́гач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) —во́да. Воловий барышник, человек, продающий волы. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. III. 600. 3) —во́да. Волокрад. Ум. Волово́дик. Ой на волики воловодики, а на коники пута. Мет.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Волові́д, м. 1) -во́ду = Налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) -во́да. Воловий барышник, человек, продающий волов. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. III. 600. 3) -во́да. Волокрад. Ум. Волово́дик. Ой на волики воловодики, а на коники пута. Мет.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Волові́д, м. 1) —во́ду = Налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) —во́да. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій волы. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. III. 600. 3) —во́да. Волокрадъ. Ум. Волово́дик. Ой на волики воловодики, а на коники пута. Мет.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924