Волосся Сіф

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У бога грому Тора була дружина, богиня родючості Сіф, що поступалася вродою лише одній Фрейї, і славилася на весь світ своїм чудовим волоссям. Зараз ми розповімо про те, як вона їх отримала.

Якось у давнину, Сіф мала довге біляве волосся, яким вона дуже пишалась, але Локі із заздрощі до Тора, підкрався до неї вночі і підстриг її на лисо. Підступний бог ще не встиг відійти далеко, як Сіф прокинулась, і, побачивши зникнення волосся, з плачем стала кликати Тора. Примчавшись на заклик, і побачивши підстрижену дружину, бог грому довго не міг отямитись від подиву, але потім зрозумів, в чому справа, і його подив змінився на гнів. Тору не важко було здогадатись, хто зіграв такий злий жарт з Сіф, і він кинувся розшукувати Локі.

Задоволений своєю витівкою, бог вогню спокійно сидів під гілками Лерада, з зацікавленням дивлячись на кумедні стрибки білочки Ротатеск, коли перед ним раптом з'явилась могутня постать сильнішого з Асів. Густе, жорстке волосся Тора, стояло дибки, очі налилися кров'ю, і навіть його руда борода і та тряслася від сказу.

- Готуйся до смерті, Локі, - прогримів він, - тому що зараз я переламаю тобі всі кістки!

- Пощади мене, Тор, - пролепетав не на жарт переляканий Локі. - Пощади мене, і я виправлю свою провину.

- Ти брешеш! Як ти можеш повернути волосся Сіф? - заперечив Тор.

- Я зараз же відправлюсь до гномів, Тор, - відповів Локі. - Ти знаєш, які чудові речі вони роблять. Вони зможуть виготовити і волосся, і до того ж з чистого золота. Присягаюся на цьому!

Тор знав, що навіть такий відвертий брехун, як Локі, не посміє порушити клятву, а тому притримав свій гнів і відпустив хитрого бога.

Задоволений тим, що все владнав, Локі, не вагаючись, стрілою помчався в країну гномів. Серед цих підземних жителів було чимало чудових майстрів, але особливо славились серед них, брати Івальді. До них-то і попрямував Локі.

Почувши його прохання, брати-гноми дуже зраділи. Їм вже давно хотілося показати богам своє надзвичайне мистецтво, і вони одразу прийнялись за роботу. Не пройшло і півгодини, як волосся для Сіф було готове. Довге, густе, воно було тонше за павутиння, і що саме цікаве, варто було притулити його до голови, як воно одразу приростало до неї і починало рости, як справжнє, хоча було з чистого золота.

Полегшено зітхнувши, бог вогню встав і хотів вже віднести волосся до Тора, але його зупинив один з братів.

- Почекай трохи, - сказав він, - ми ще не закінчили свою роботу.

Локі послухався і лишився, а гноми знову моторно застукали своїми невеликими молоточками, і невдовзі виготовили довгий, покритий чудовим різьбленням спис і корабель. Спис називався Гунгнір. Він мав чудову властивість, вражати будь яку ціль, пробиваючи найтовстіші щити і розбиваючи на шматки най загартованіші мечі. Ще кращим був корабель. Він називався "Скідбладнір", і в яку б сторону він не плив, для нього завжди дул побіжний вітер. "Скідбладнір" був самим великим кораблем в світі, але в той самий час, він складався так, наче був зроблений з полотна, і тоді ставав таким маленьким, що влізав за пазуху.

Взявши корабель, спис і волосся, старший з братів Івальді передав все це Локі і сказав: - Ці вироби - наші подарунки богам. Віднеси їх в Асгард і віддай: спис - Одіну, корабель - Фрейру, а волосся - Тору.

Локі подякував братам, взяв подарунки і весело відправився в дорогу. Він вже майже досягнув кордонів підземного царства, як раптом побачив в одній з печер гнома Брока і його брата Сіндрі, і йому захотілося їх подратувати.

- Гей ви, горе-майстри! - закричав він. - Подивіться сюди, на ці чудові речі, повчиться, як треба працювати по-справжньому...

Гном Сіндрі був досвідчений майстер. Він ретельно оглянув волосся, корабель, спис і сказав: - Не заперечую, вони зроблені чудово, але я можу змайструвати щось краще.

- Ти просто жалюгідний хвалько! - сказав Локі. - Чого варте все твоє мистецтво в порівнянні з братами Івальді! Я готовий битися з тобою об заклад і ставлю свою голову проти твоєї, що тобі ніколи не вдасться зробити щось краще цих речей.

- Добре, - спокійно відповідав Сіндрі, - посперечаємось; і я попереджую тебе, що свою голову ти втратиш. А тепер почекай трохи, и побачимо, хвалько я чи ні.

Сіндрі ввійшов в печеру, де знаходилась його майстерня, положив в горн шматок золота, і наказав братові безперервно дмухати ковальськими хутрами на вогонь.

- Пам'ятай, якщо ти хоч на мить перервеш роботу, все буде змарновано, - сказав він Броку і вийшов з майстерні.

Між тим, Локі вже почав шкодувати про спір, і вирішив, перешкодити Сіндрі виграти його. Він перетворився на муху, і сівши на обличчя Броку, почав лоскотати його. Брок морщився, тряс головою, але роботи не кидав. Незабаром в майстерню прийшов Сіндрі, і Локі прийняв свій звичайний вигляд.

- Готово, - сказав Сіндрі. Він підійшов до горна, і витягнув з нього золоте кільце, гарніше якого Локі не бачив ніколи. - Це Драупнір, - продовжував Сіндрі. - Тому, хто одягне його не палець, воно кожного дев'ятого дня буде приносити ще вісім таких самих кілець.

- Зроблено непогано, - сказав Локі, - але корабель і спис краще.

Сіндрі нічого не відповів. Він поклав в горн стару свинячу шкіру, і повторивши наказ братові, знову вийшов. Локі знову перетворився на муху і ще більше почав кусати Брока. Брок почервонів як рак. Нарешті, його терпіння скінчилось, але в той час в майстерню ввійшов Сіндрі, і з горну на зустріч йому вискочив великий вепр, з хутром з чистого золота.

- Це вепр Гулінн-бурсті, - сказав гном. - Він швидкий як восьминогий кінь Одіна, і може нести свого господаря через ліси, моря, гори так легко і вільно немов по дорозі.

- Вепр гарний, - сказав Локі, - але спис Гунгнір все-таки краще.

Сіндрі і на цей раз нічого не відповів. Він положив в горн невеликий шматочок заліза і попросив свого брата бути особливо уважним, знову залишивши його. Відчуваючи, що голова його в небезпеці, Локі, під виглядом мухи ще зліше накинувся на Брока. Він усівся йому прямо на око і почав кусати. Брок скаженів від болю. Покинувши роботу він схопився за око, але в цю саму хвилину в дверях з'явився Сіндрі. Він швидко попрямував до горна і витягнув великий залізний молот.

- Це молот Мйольнір, - сказав гном, - В усьому світі немає нічого, що могло б витримати його удар, і вразивши ціль, він сам повертається до хазяїна. Скажи тепер, яке з виробів братів Івальді може зрівнятися з ним?

- Підемо краще до богів - відповів Локі, - хай вони вирішують, хто з нас правий. Сіндрі погодився. Він взяв молот, кільце і вепря і обидва вирушили в дорогу.

Через декілька годин, вони прийшли до джерела Урд, біля якого боги вершили правосуддя, і побачили тут Одіна, Фрейра і Тора. Локі виступив вперед і віддав Одіну - спис Гунгнір, Фрейру - корабель "Скидбладнір", а Тору - золоте волосся для Сіф. Потім підійшов Сіндрі з своїми подарунками і вручив Одіну кільце Драупнір, Фрейру - вепра Гулінн-бурсті, а Тору - молот Мйольнір. Боги радились недовго. Вони визнали Мйольнір кращою зброєю проти велетнів, а тому, кращим з виробів гномів.

- Ну, Локі, - сказав задоволений гном, - прощавайся з головою.

- Спочатку треба мене спіймати, - посміхаючись відповів Локі.

- Це нечесно! - закричав Сіндрі. - Спіймай його, Тор. Він програв.

Правда була на боці Сіндрі, і Тор одразу кинувся в погоню за Локі. Йому неважко було його спіймати, і він швидко повернувся назад.

- Стій! - закричав Локі - Стій! Я програв тобі тільки голову, а не шию. Шия моя, і ти не маєш права її торкатись.

Сіндрі зупинився і задумався. Нарешті він сказав: - Ти дуже хитрий і зміг врятувати свою голову, але я маю тебе покарати. Зараз я зашию твого брехливого рота, щоб ти не міг більше ніколи хвалитися.

З цими словами, Сіндрі дістав з кишені шило, проткнув губи Локі в декількох місцях і міцно зшив їх ременями. Не встиг він піти, як Локі вже звільнився від ременів і хвалився як і раніше.

Боги не сердились на нього за це. Як не крути, а тільки завдяки йому, Одін отримав чарівне кільце, Фрейр - вепра, а Тор - молот. Не сердилась на Локі і Сіф. Воно і зрозуміло: хиба не його витівці вона зобов'язана тим, що у неї тепер найчарівніше волосся в світі.