воляр
воляр
|
|
Воля́р, ра́, м. Воловий пастух. Kolb. I. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Воля́р, ра́, м. Воловий пастух. Kolb. I. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Воля́р, ра́, м. Воловій пастухъ. Kolb. I. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало̀ ся дівча будить. Гол. IV. 519.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924