вуйко

вуйко

Ву́йко, ка, м. 1) Ум. от вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Название медведя у гуцулов. Шух. I. 22.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ву́йко, ка, м. 1) Ум. от вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Название медведя у гуцулов. Шух. I. 22.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ву́йко, ка, м. 1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. I. 22.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924