вутя
вутя
|
|
Вутя́, тя́ти, с. = Утя́. Грин. III. 111. Ум. Вутя́тко.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Вутя́, тя́ти, с. = Утя. Грин. III. 111. Ум. Вутя́тко.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Вутя́, тя́ти, с. = Утя. Грин. III. 111. Ум. Вутя́тко.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924