відбатувати

відбатувати

Відбато́вувати, вую, єш, сов. в. відбатува́ти, ту́ю, єш, гл. Отрезывать, отрезать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Відбато́вувати, вую, єш, сов. в. відбатува́ти, ту́ю, єш, гл. Отрезывать, отрезать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Відбато́вувати, вую, єш, сов. в. відбатува́ти, ту́ю, єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924