відвіт

Матеріал з Вікіджерел
відвіт

Відві́т, ту, м. Ответ. ЗОЮР. II. 207. Одві́т оддава́ти. Отвечать. КС. 1882. XII. 501.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Відві́т, ту, м. Ответ. ЗОЮР. II. 207. Одві́т оддава́ти. Отвечать. КС. 1882. XII. 501.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Відві́т, ту, м. Отвѣтъ. ЗОЮР. II. 207. Одві́т оддава́ти. Отвѣчать. КС. 1882. XII. 501.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924