відгулень
відгулень
|
|
Ві́дгулень, льня, м. Домашняя лошадь, отбившаяся в табун диких лошадей. О. 1862. 17—19.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Ві́дгулень, льня, м. Домашняя лошадь, отбившаяся в табун диких лошадей. О. 1862. 17—19.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Ві́дгулень, льня, м. Домашняя лошадь, отбившаяся въ табунъ дикихъ лошадей. О. 1862. 17—19.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924