Вікіджерела:Джерела джерел у Вікіджерелах
Джерела джерел у Вікіджерелах |
Це есе містить поради або погляди одного чи більше дописувачів вікіджерел. Есе можуть відображати широковизнані норми або переконання невеликої групи. Ставтесь до цих порад за покликом серця. Есе не є правилом чи обов'язковістю. |
Джерела джерел у Вікіджерелах — це не лише назва абсурду. Вона радше загадкова й незрозуміла з першого разу. Але як і нитка на клубочку це пояснюється зовсім легко. Спробуємо сформулювати тези, чим само:
Отже, у міру різних моментів історії, чи радше сказати формальної традиції написання текстів — існує стиль тексту, й стиль тексту джерельного типу. Де слід розділити джерела від тексту. Припустимо є публікація джерел щодо української шляхти XVII століття із російським описом. Що ми мусимо зробити? Перш за все — перекласти назви, анотацію тощо. Після цього ми можемо розмістити за допомогою технічних можливостей цей текст (вичитаний, між тим, не в українських Вікіджерелах). Ідеал: переклад!
Це теж значить, що науковий переклад джерела — скорше є недоторканим. Адже його робили професіонали. А ми можемо лише достойно перекласти базові речі необхідні для розуміння джерела. Чому? «Бо так сі стало». І від того це означає, що ми не мусимо — перекладати ту ж латину. Не мусимо чіпати її переклад, навіть якщо він є російським. Адже це створить певне недоречність самого джерела з погляду цінності його важливості. Ба більше цінність та використання для тих, хто володіє українською.
Звичайно, це не означає, що цей задум можна віднести до всіх джерел. Це неможливо. І де власне є не окремішність джерел (буцімто документів). Адже опублікування джерел збірником не робить обов'язковим переклад всього, радше доцільного. І не слід бюрократизувати критерії, радше це збагнути, де джерельна вартість втрачається, а де ні.
Й на останок: від цього українські Вікіджерела не стануть менше українськими, вони стануть доцільними українськими, позбавлять кордонів на складну інформацію іншою мовою. Один опис та переклад документів сходу Агатангела Кримського дозволить швидше інтегрувати ці джерела в український обіг (при цьому без іншомовного внеску (!) та відвідування іншомовних сайтів (!). При цьому зичу натхнення науковцям та археографам — перекладайте й робіть вільні джерела якомога більше. Адже слід розуміти вагу джерела і його місії для майбутнього.
Щоправда, це все не стосується багатомовних видань, де українська є основою.
А поки ще слід навчитись розрізняти типи джерел від тексту. А ця місія, на жаль — є як проєкт не дуже зрозуміла.