Вікіджерела:Поезія сьогодні/14 грудня
Рейс. (Київ, 1930)
ТАК ВОНО Є
Я не істерик, —
не кричу,
що я
тобі
не по плечу! —
До крови
груди надолужу,
та вигукну:
— Здоров, мій друже!
Мені ж
не писано
закон —
мантачитися язиком
над купами
психологічних крошев! —
Бо ти,
життя,
і так
хороше!
Коли я вірю,
що росту,
я бачу —
землю у цвіту!
Коли я знаю,
що живому
майбутнє —
маю аксіому!