Рейс/Так воно є

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Так воно є

Я не істерик, —
не кричу,
що я
тобі
не по плечу! —
До крови
груди надолужу,
та вигукну:
— Здоров, мій друже!

Мені ж
не писано закон —
мантачитися язиком
над купами
психологічних крошев! Бо ти,
життя,
і так
хороше!

Коли я вірю,

що росту,

я бачу —
землю у цвіту!
Коли я знаю,
що живому
майбутнє —
маю аксіому!

Скажу:
— Ось велет вироста! —
і покажу
на Дніпрельстан!
На першу
ліпшу
вену порту,
що б'є
балянсами
експорту.

Скажу:
— Росте соціялізм! —
Дам факт:
статистику заліз!
Скажу:
— Ми сила сил народу,
залізнякового ми роду!

І доведу,
і покажу,

не пальцем витру

Раз
ніж
гострив —приймай —
розстрілі