Перейти до вмісту

Вікіджерела:Поезія сьогодні/16 травня

Матеріал з Вікіджерел
page=
page=
ТУГА.

Гаю мій, гаю, гаю зелененький!
Вітре мій, вітре, вітре швиденький!
В густому гаю листя жовтіє;
Вітер, гілок не колише й не віє;

 Те, що колись по весні красувалось,
 Те, що колись міні так сподобалось,
 Змерзло, захляло, затихло і зникло.
 Серце кохатись тим світом одвикло.

Там, де в кущі воркотала голубка,
Там жартувала колись моя думка.
Стихла, замовкла туга голубяча —
Геть прокотилась та думка хлопяча.

 І місяць повний, і ясна водиця…
 І ти вродлива, кохана дівиця, —
 Зникло те в осені, що було літом…
 Серце не хоче кохатись цим світом.