Вікіджерела:Поезія сьогодні/19 вересня

Матеріал з Вікіджерел
 

„Чого цвірінькаєш, дурний? Чого голосиш?
Хіба-ж ти трясці захотів?
Що́ заманулося, чого ти не попросиш.
Чи сім'ячка, прісця, пшінця, чи то крупів:
Всього ти в кліточці по саме не́льзя маєш,
Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш!“
Так в клітці підлітка корив снігир старий.

— „Ой, дядьку, не глузуй!“ — озвався молодий.
„Не дарма я журюсь і слізками вмиваюсь.
Не дарма я прісця і сім'ячка цураюсь.
Ти рад пожарні сій, бо зріс в ній і вродився
Я-ж вільний був, тепер в неволі опинився“.
 І. XI. 1827