Вікіджерела:Поезія сьогодні/20 жовтня

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Червоний шлях. №10. (Харків, 1926)

Arthur Rembo.jpg
Червоний шлях №10 (1926).djvu

Весь день гармати харкають червоно
У небеса… регочуть і гудуть.
Ідуть в огонь зелені батальйони,
Глузує з них король: на смерть ідуть.

Якесь страшне і дике божевілля
Димучу точить кров, людей в'ялить.
Десь гай шумить, росте трава і зілля,
Розквітло все… тепер би жить та й жить!..

А бог, що спить в кадильному тумані,
Де чаші золоті і спів осанни,
І оксамитом вкриті вівтарі,

— Тоді лише прокинеться і гляне,
Коли йому нещасні матері
Із хустки витягнуть мідяк останній.

З французької перекл. О. Бургардт