Вікіджерела:Поезія сьогодні/23 листопада

Марія Конопницька

Доля. (Львів, 1897)

Як до бою круль збирав ся,
Грім під небо розтинав ся,
Злоті сурми вигравали,
Заохоти додавали.

 А як Стах наш кидав села,
 То заграли лиш джерела,
 Зашуміли жита в полї
 Об нещасній його долї.

На всї боки свищуть кулї,
Досить лиха, пекла досить;
Найславнїйше бють ся крулї,
Понайбільше-ж хлопів косить.

 Хрест звалив ся на могилї:
 Стах загинув в першій хвилї,
 Круль вертав ся з корогвами
 Здоровісїнький до брами.

Його стріла вся столиця,
Осияла зоряниця,
І всї дзвони, скільки сили,
Про побіду задзвонили.

 А як хлопа в яму клали, —
 Вітри в лїсї завивали,
 Задзвонили по небозї
 Дзвінки лилїй при дорозї.