Вікіджерела:Поезія сьогодні/25 вересня

Феліція Гіменс

Доля. (Львів, 1897)

Тїш мене: занедужала я,
На хвилинку не знаю спокою;
Похрести, як бувало малою,
 Колиши мене, ненько моя!

Відітхнула-б хоч трошечки я:
Кожна квітонька спить серед ночи,

Сон стуляє й мандрівцеви очи…
 Колиши мене, ненько моя!

В боротьбі крила стратила я…
Боже! На що-ж отак покохала?
Сьвітла молодість даром пропала…
 Колиши мене, ненько моя!

 

---