Вікіджерела:Поезія сьогодні/27 травня
З чужого поля. (Київ, 1985)
Не забудьмо того поля,
Де почили бояки…
З ними вклалась спати воля,
Одцвіли надій квітки.
О, вернися, наша славо!
Сміло, браття, згине враг;
За свободу та за право
Нум до бою, нум під стяг!
О, порвіться ті кайдани,
Що дихнуть не даєте;
Вдруге, знайте, злі тирани,
Їх уже не скуєте!
Най судились ми на жертву…
Будь заклятий без кінця,
Хто зневажить долю мертву
Благородного борця!
Що величніш: за країну
Люті муки, смерть, тюрма;
А чи промінь на хвилину
За прихильність до ярма?