Вмер заступник наш Сан-Яго,
Йде до божого покою;
От назустріч Бог і каже:
— Рад побачить ся з тобою! Дам тобі за вчинки чесні Гарне місце серед неба; Все зроблю, що нї попросиш. Так промов же — чого треба? —
Відповів йому Сан-Яго:
— Хай в Іспанїї всї люде
Бачуть сонце та хлїб мають! —
— Не турбуй ся: так і буде! — — Дай Іспанцям перевагу, Дай завзяття їм хоробре —
Побороти злі потуги. — — Не турбуй ся: добре, добре! —
— Дай їм теж управу мудру,
Щоб судила справедливо. —
— Як се? Иншої управи?
Неможливо, неможливо! У вас стане кращ як тута, То всї ангели із раю Тишком-нишком, як пить дати, Побіжать до твого краю.
А на небі запанують
Руйнування та неслава…
Нї, хай буде непорушна
Ваша прадїдна управа!