Твердо стіймо за рідну країну,
Все віддаймо їй, милі брати,
Бо хотять і шукають загину
Її люті, нелюдські кати! Чи помрем, чи зостанемось жити, Добрим словом потомок згада. Гидкий зрадник не буде смердїти Серед нас: хай як пес пропада!
Що для нього країна кохана?
Він її як той циган продасть;
Рабський ляк, легкодухість погана
Узяли над ними силу і власть. Слугам пекла нема у нас місця, Нам країна дорожча всього… Вони встигнуть, де смачно їм їсть ся, Як свиня до корита свого!
