Чи ти знаєш, люба руже,
Як я плакав за тобою,
Що маґнат тебе байдуже
За Дунай потяг з собою? Чи ти знаєш, рання зірко, Як була ти менї мила, А як стало нинї гірко, Що маґната покрасила?
II.
Мої піснї малесенькі
Вітерцем вечірним тхнуть,
Веселенькі, сумнесенькі, —
Яких часом струни втнуть. Мої піснї малесенькі Ще коротші від життя, Жартовливі, буйнесенькі, Як сердешні почуття.
