Вікіджерела:Проза сьогодні/6 липня
|
Казка про салдатську душу. (?, 1915) | ||
|
…
Надійшов піст, почав салдат говіти. Саме перед тим пустили його на вільну роботу. Трафила ся йому добра робота: на сусїдного фабриканта з себе жили тягти. Витягнув він з себе жил на дванайцять сажнїв і одержав за се рубель і двайцять копійок. За шістьдесять копійок купив наливки фельдфеблеви, яку приобіцяв йому, як що він впише його до списку тих, що йдуть на відпустку; за сорок копійок купив очищеної взводному за те, що промовив на його користь фельдфебелеви, пятнайцять копійок рішив дати попови за говінє, три копійки на свічку, а дві копійки лишили ся йому на власні потреби. Ось прийшов він на сповідь, ударив поклін до землї, поклав свої пять копійок на налой і чекає. А піп зітхнув з глибини своєї бездонної утроби, звів очи до гори й каже: — Чи розумієш, сину мій, до якого великого таінства ти приступаєш? Сам Господь нинї тут пребуває й тебе слухає. Тому маєш ти в страху і покорі великій розкрити свою душу й виложити її перед мене! |
 | |
 | ||