Вінок/Непогожий вечір. Серце, друже, в скрусі?
< Вінок
| ◀ Білим цвітом красує калина | Вінок пер.: Михайло Драй-Хмара Непогожий вечір. Серце, друже, в скрусі? |
Уночі, як скалка догоряла ▶ |
|
Непогожий вечір. Серце, друже, в скрусі?
Щоб розважить смуток, тихо починаю:
— Ой, летіли гуси з-під Білої Руси,
сколотили воду в тихому Дунаю.
Є любов на світі, зрада і розстання —
ще всього багато прийдеться зазнати…
Я дзвінкіш співаю про чиєсь кохання,
і в тім співі туги вже не заховати.