Вістник ДЗР ЗОУНР/1

Матеріал з Вікіджерел
Вістник державних законів і розпорядків Західної Области Української Народної Республики
Ухвала Української Національної Ради з дня 3. січня 1919 р. про злуку Західно-Української Народної Републики з Українською Народною Республикою
1919
Української Національної Ради з дня 3. січня 1919 р. про злуку Західно-Української Народної Републики з Українською Народною Республикою.

Українська Національна Рада постановила:

Українська Національна Рада, виконуючи право самоозначеня Українського Народу, проголошує торжественно зєдиненє з нинішним днем Західно-Української Народної Републики з Українською Народною Республикою в одну, одноцільну, суверенну Народну Республику.

Зміряючи до найскоршого переведеня сеї злуки, Українська Національна Рада затверджує передвступний договір про злуку, заключений між Західно-Українською Народною Републикою і Українською Народною Республикою дня 1. грудня 1918 р. у Хвастові, та поручає Державному Секретаріятови негайно розпочати переговори з київським правительством для сфіналїзованя договору про злуку.

До часу, коли зберуть ся установчі збори зєдиненої Республики, законодатну владу на теритоії бувшої Західно-Української Народної Републики виконує Українська Національна Рада.

До тогож самого часу цивільну і війскову адміністрацію на згаданій території веде Державний Секретаріят, установлений Українською Національною Радою, як її виконуючий орґан.


За Виділ Української Національної Ради:

Др Петрушевич, в. р.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).