Вістник ДЗР ЗОУНР/54
◀ 53 | Вістник державних законів і розпорядків Західної Области Української Народної Республики Розпорядок про заборону ношеня однострою (уніформів) бувшим державним і зелізничним службовикам |
55 ▶ |
|
Розпорядок
Бувші австр. державні і зелізничі службовики, які не повнять чинної служби в Українській Державі і коли не мають иншого одягу, можуть протягом шести місяців від дня оповіщеня сього розпорядку носити однострій (уніформ) з послідного часу чинної служби, однк забороняє ся їм носити уніформові шапки і службові відзнаки, як прим. рози, звіздки, розети, нашивки золоті, срібні і инші, зелівничі колісцята, почтарські трубки, гірницькі молоти і перепаски на раменах.
Проступки проти постанов сього розпорядку, о скільки вони не підпадають під юрісдікцію судів, будуть карати адміністраційні власти грошевою карою до 200 К. або арештом до 14 днів.
Розпорядок входить в житє з днем по його оповіщеню.
Президент Ради Державних Секретарів, Державний Секретар скарбових справ, і промислу:
Др Голубович, в. р.
Державний Секретар судівництва:
Бурачинський, в. р.
Державний Секретар внутрішних справ:
Др Макух, в. р.
Державний Секретар шляхів, почт і телєґрафів:
Мирон, в. р.
Державний Секретар земельних справ:
Мартинець, в. р.
Державний Секретар публичних робіт:
Козаневич, в. р.
Державний Секретар просьвіти і віроісоповідань:
Др Артимович, в. р.
Товариш Державного Секретаря військових справ:
Бубела, в. р.
Товариш Державного Секретаря заграничних справ:
Др Лозинський в. р.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:
- твори народної творчості (фольклор);
- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
