Вітер гуде, трава шумить

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про текст
Назва: Вітер гуде, трава шумить
Записано в:
Дата запису:
Записувач:
Записано від:
Жанр: козацька
Опубліковано в: Малороссийские песни, изданные М. Максимовичем. М., 1827., с. 9-10.
[[Зображення:|180px]]


Вітер гуде, трава шумить,
Козак бідний убит лежить
На купині головою,
Накрив очі осокою.
Кінь вороний у ніженьках,
Орел сизий в головоньках;
Він козака доглядає,
На кучері наступає...
Він до його промовляє:
"Сизий орле, побратаймось!
Як ти, брате орле, станеш
З лоба очі видирати,
Дай же моїй неньці знати -
Моїй неньці старесенькій,
Матусеньці ріднесенькій.
Ой знай, орле, що казати,
Як у тебе моя мати
Буде про мене питати!
Скажи: служить він у пана,
В пана хана татарина,
У кримського добродія;
Да вислужив королівоньку,
В чистім полі могилоньку!"

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).