вітролом
вітролом
|
|
Вітроло́м, му, м. Бурелом, дерево, сломанное ветром.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Вітроло́м, му, м. Бурелом, дерево, сломанное ветром.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Вітроло́м, му, м. Буреломъ, дерево, сломанное вѣтромъ.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924