гайно
| гайно |
|
|
Га́йно, нар. Мешкотно, медленно.
Гайно́, на́, с. 1) Навоз, испражнения. Ном. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. VIII. 49. 3) Медвежья берлога. Шух. I. 22. 4) Беспорядок. Гайно́м стоя́ти. Быть в беспорядке. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Га́йно, нар. Мешкотно, медленно.
Гайно́, на́, с. 1) Навоз, испражнения. Ном. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. VIII. 49. 3) Медвежья берлога. Шух. I. 22. 4) Беспорядок. Гайно́м стоя́ти. Быть в беспорядке. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Га́йно, нар. Мѣшкотно, медленно.
Гайно́, на́, с. 1) Навозъ, испражненія. Ном. № 7916; № 6572. 2) Подстилка соломы для скота. О. 1862. VIII. 49. 3) Медвѣжья берлога. Шух. I. 22. 4) Безпорядокъ. Гайно́м стоя́ти. Быть въ безпорядкѣ. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924