Галицкіи приповѣдки и загадки/Загадки

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загадки.
— — acutissimum ingenium produnt, et literatum etiam ad stuporem rapiunt expressionem vivacitate et convenientia.

Mich. Lutskay.

  1. Штыри тыки, два патыки, семый замахайло.
  2. За лѣсом, за пралѣсом суха дзява (собака) бреше.
  3. Бо̂льше во̂д коня, менше во̂д свинѣ.
  4. Бери — квичить, клади — квичить, лиши — мовчить.
  5. Чотыре братя все бѣжуть, а нѣкды негодии̂ здогонитися.
  6. Виса висить, хода ходить; виса впа­ла, хода взяла.
  7. Чорненьке, маленьке, що найбо̂льшу колоду рушить. (або)
    Менше во̂д пчолы, а найбо̂льшу ко­лоду переверне.
  8. На подѣ ночовав, як упав, нѣхто костей не збирав (лизав).
  9. Кривенькоє, маленькоє, все поле счепурляє.
  1. Лѣсом иде, не трѣсне — водою йде, не плюсне.
  2. За лѣсами, за горами золота дѣжа кисне.
  3. За лѣсом, за пралѣсом бѣліи хуста высять.
  4. Одно просить: свитай Боже, друге просить: смеркай Боже, трете мовить: менѣ все одно як в день, так в ночи.
  5. Шуварова сестра, шуваром ишла, сѣмь сот сорочок на собѣ несла.
  6. Нѣм ся отець уродить, вже сын по свѣтѣ ходить.
  7. Бѣле як мука — не мука, хво̂ст має як мышь — не мышь.
  8. Шило-вило, мотовило, по по̂д небо ходило, по нѣмецки говорило, по турецки заводило.
  9. Йде чоловѣк у лѣс — дивится в село; иде чоловѣк до села — дивится в лѣс.
  10. Шило-вило мотовило, по по̂д небеса ся вило; в лѣтѣ спѣває, на зиму нас покидає.
  11. Во̂з без колѣс, дорога без пѣску, бато̂г без тряску.
  12. Сивый во̂л выпив воды повний до̂л.
  13. Скунда скаче; рында рыє.
  14. Червоный корѣнь, винный смак — земля го зродила, чому так?
  1. Маленькє, кругленькє на столѣ не бувало, а весь мір згодовало.
  2. Довга Гася (лася) простяглася, кобы встала тобы неба до̂стала.
  3. На серед села зарѣзано вола; в кождій хатцѣ по бокатцѣ.
  4. За лѣсом, за пралѣсом бочка крови мокне; в найбѣднѣйшій хатѣ мусять ю мати.
  5. Йду — не берегом, кину—не деревом, иму — не курьє, скубу — не пѣрьє.
  6. Виса висить, хода ходить. Бога просить, щобы виса впала.
  7. Без рук, без но̂з (но̂г), на по̂д вылѣз.
  8. По по̂д конѣ лягає, до сусѣды бѣгає. (або)
    В стайни ся кохало, на руках сѣвало — хто буде знати буде добре казати.
  9. Стоить при дорозѣ на одній нозѣ; головка мала, а в нѣй тьма.
  10. Стоить дерево серед села, а в кождій хатцѣ по гилячцѣ.
  11. Стоить дуб — на дубѣ липина, на липѣ конопля, на коноплѣ глина, на глинѣ капуста, а в капустѣ свиня.
  12. Плахта-тарахта всьо поле збѣгає. (або)
    Дѣравє рядно все поле вкрыло, Бога просило, щоб' ся зазеленѣло.
  1. Стоить дуб, а в дубѣ дванадцять гиляк, в кождій гилѣ по штыри гнѣздѣ, в кожди̂м гнѣздѣ по сѣмь птах.
  2. Бѣлоє поле, гусь на нем оре, чорне насѣньє, мудрый го сѣє.
  3. Чотыре идуть, дванадцять несуть, де платити треба; єден ся каже.
  4. Що росте без корѣня?
  5. Що цвите без цвѣту?
  6. Що бѣжить без повода?
  7. Питалася швидка свѣрка; чи є хапко дома.
  8. Є у нас такій баран, що у него сорок ран.
  9. Є у нас такій ко̂нь, що по̂д себе мече гно̂й.
  10. Отець лежить в повитью, а сын по̂шов по свѣту.
  11. Конець села забито вола, до кождои хижки тягнутся кишки.
  12. Корова сива горы позбивала, пришла домо̂в, тай зарычала.
  13. Сѣмь миль мосту, а за тым мостом цвѣт, радує му ся весь свѣт.
  14. По земли бѣгає, по̂д лавов лѣгає.
  15. В лѣсѣ росло, на полю ся пасло, на градцѣ схло, на столѣ ся трясло.
  16. Чорне як крук, бѣле як снѣг, просте як стрѣла, криве як коса.
  1. Меже двома горами, бьются бараны золотыми рогами.
  2. Мо̂й брат Кундрат, на горах, на водах, на желѣзѣ, на телѣзѣ, на рачачій нозѣ.
  3. Иде — дѣд бабу за руку веде.
  4. В лѣсѣ росло, листок ймѣло, теперь носить душу и тѣло.
  5. Чотыре брати стрѣляют до єдного пня, а не могут выстрѣлити.
  6. Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яво̂рци конопка, на конопцѣ глинка, на глинцѣ млачка, а в нѣй хвостачка.
  7. Двайцять красных, тридцять сильных, пятьдесят мудрых, а сто дурных.
  8. Суть то росохи, на росохах кадобень, на кадобци драбинка, на драбинцѣ го̂рка, а на го̂рцѣ жердьє; по ти̂м жердю дики пташки лѣтают, але крилець не мают.
  9. Стоит при дорозѣ, розложив обѣ нозѣ — прійшов хлоп, меже ноги льоп: Щастє дай Боже.