Галицкіи приповѣдки и загадки/Загадки
| ◀ Приповѣдки | Галицкіи приповѣдки и загадки Загадки |
|
ЗАГАДКИ.
— — acutissimum ingenium produnt, et literatum etiam ad stuporem rapiunt expressionum vivacitate et convenientia.
- Штыри тыки, два патыки, семый замахайло.
- За лѣсом, за пралѣсом суха дзява (собака) бреше.
- Бо̂льше во̂д коня, менше во̂д свинѣ.
- Бери — квичить, клади — квичить, лиши — мовчить.
- Чотыре братя все бѣжуть, а нѣкды негодни̂ здогонитися.
- Виса висить, хода ходить; виса впала, хода взяла.
- Чорненьке, маленьке, що найбо̂льшу колоду рушить. (або)
Менше во̂д пчолы, а найбо̂льшу колоду переверне. - На подѣ ночовав, як упав, нѣхто костей не збирав (лизав).
- Кривенькоє, маленькоє, все поле счепурляє.
- Лѣсом иде, не трѣсне — водою йде, не плюсне.
- За лѣсами, за горами золота дѣжа кисне.
- За лѣсом, за пралѣсом бѣліи хуста высять.
- Одно просить: свитай Боже, друге просить: смеркай Боже, трете мовить: менѣ все одно як в день, так в ночи.
- Шуварова сестра, шуваром ишла, сѣмь сот сорочок на собѣ несла.
- Нѣм ся отець уродить, вже сын по свѣтѣ ходить.
- Бѣле як мука̀ — не мука, хво̂ст має як мышь — не мышь.
- Шило-вило, мотовило, по по̂д небо ходило, по нѣмецки говорило, по турецки заводило.
- Иде чоловѣк у лѣс — дивится в село; иде чоловѣк до села — дивится в лѣс.
- Шило-вило мотовило, по по̂д небеса ся вило; в лѣтѣ спѣває, на зиму нас покидає.
- Во̂з без колѣс, дорога без пѣску, бато̂г без тряску.
- Сивый во̂л выпив воды повный до̂л.
- Скунда скаче; рында рыє.
- Червоный корѣнь, винный смак — земля го зродила, чому так?
- Маленькє, кругленькє на столѣ не бувало, а весь мір згодовало.
- Довга Гася (лася) простяглася, кобы встала тобы неба до̂стала.
- На серед села зарѣзано вола; в кождій хатцѣ по бокатцѣ.
- За лѣсом, за пралѣсом бочка крови мокне; в найбѣднѣйшій хатѣ мусять ю мати.
- Иду — не берегом, кину — не деревом, иму — не курьє, скубу — не пѣрьє.
- Виса висить, хода ходить, Бога просить, щобы виса впала.
- Без рук, без но̂з (но̂г), на по̂д вылѣз.
- По по̂д конѣ лягає, до сусѣды бѣгає. (або)
В стайни ся кохало, на руках сѣвало — хто буде знати буде добре казати. - Стоить при дорозѣ на одній нозѣ; головка мала, а в нѣй тьма.
- Стоить дерево серед села, а в кождій хатцѣ по гилячцѣ.
- Стоить дуб — на дубѣ липина, на липѣ конопля, на коноплѣ глина, на глинѣ капуста, а в капустѣ свиня.
- Плахта-тарахта всьо поле збѣгає. (або)
Дѣраве рядно все поле вкрыло, Бога просило, щоб' ся зазеленѣло. - Стоить дуб, а в дубѣ дванадцять гиляк, в кождій гилѣ по штыри гнѣздѣ, в кожди̂м гнѣздѣ по сѣмь птах.
- Бѣлоє поле, гусь на нем оре, чорне насѣньє, мудрый го сѣє.
- Чотыре идуть, дванадцять несуть, де платити треба; єден ся каже.
- Що росте без корѣня?
- Що цвите без цвѣту?
- Що бѣжить без повода?
- Питалася швидка свѣрка; чи є хапко дома.
- Є у нас такій баран, що у него сорок ран.
- Є у нас такій ко̂нь, що по̂д себе мече гно̂й.
- Отець лежить в повитью, а сын по̂шов по свѣту.
- Конець села забито вола, до кождои хижки тягнутся кишки.
- Корова сива горы позбивала, пришла домо̂в, тай зарычала.
- Сѣмь миль мосту, а за тым мостом цвѣт, радує му ся весь свѣт.
- По земли бѣгає, по̂д лавов лѣгає.
- В лѣсѣ росло, на полю ся пасло, на градцѣ схло, на столѣ ся трясло.
- Чорне як крук, бѣле як снѣг, просте як стрѣла, криве як коса.
- Меже двома горами, бьются бараны золотыми рогами.
- Мо̂й брат Кундрат, на горах, на водах, на желѣзѣ, на телѣзѣ, на рачачій нозѣ.
- Иде — дѣд бабу за руку веде.
- В лѣсѣ росло, листок ймѣло, теперь носить душу и тѣло.
- Чотыре братя стрѣляют до єдного пня, а не могут выстрѣлити.
- Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яво̂рци конопка, на конопцѣ глинка, на глинцѣ млачка, а в нѣй хвостачка.
- Двайцять красных, тридцять сильных, пятьдесят мудрых, а сто дурных.
- Суть то росохи, на росохах кадобець, на кадобци драбинка, на драбинцѣ го̂рка, а на го̂рцѣ жердьє; по ти̂м жердю дики пташки лѣтают, але крылець не мают.
- Стоит при дорозѣ, розложив обѣ нозѣ — прійшов хлоп, меже ноги льоп: Щастє дай Боже.
|