Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/М
| ◀ Л | Галицкіи приповѣдки и загадки Приповѣдки М |
Н ▶ |
|
Має губу во̂д уха до уха.
Має тилько гадок, що пес стежок.
Маєшь во̂з и перево̂з.
Маєшь рураты дѣдьку чубатый!
Макого̂н облизав.
Мала̀ ворона, а великій кусок мяса ковкне.
Мала̀ детина, не выспишься — бо̂льша детина, не наѣсися — велика детина, не уберешься.
Маленькє, але важненькє.
Мали̂ дѣти, малый клопо̂т — велики̂ дѣти, великій клопо̂т.
Мало вкусишь, борше ковкнешь.
Мало го очима не з-ѣв.
Малый з него спасибо̂г.
Марусю душо, мыйся, чешися.
Маснои бесѣды чоловѣк.
Масти голову, поплювши в руки.
Маханьє за битьє не рахуєся.
Маю высѣти за одну ногу, волѣю за обѣ.
Маюся — як голый в терню.
Маюся — як горох при дорозѣ, хто йде то скубе.
Маю я руки на тоти му́ки.
Медведя коли вчать танцювати, то му на сопѣлку грають.
Медок солодок, а язычок дере.
Меже двома́ своими сокира згинула.
Меже людьми треба бути людьми.
Менѣ з уст, а тобѣ за пазуху шусть.
Милость о голодѣ не сыта.
Минули тіи роки, що росперались боки.
Много зла, коли на єдного два.
Мо̂цный, як с клоча бато̂г.
Мова ся мовить, хлѣб ся ѣсть.
Мовляв кійсь, або якійсь. — Мовляв той, гей той казав.
Мовчанка не пушить, головоньки не сушить.
Мовчене де схочешь, то поставишь.
Мовчи, коли письма не знаєшь.
Мовчи, та потакуй.
Мовчи язычку, будешь ѣв плотычку.
Моє щастьє такє, як тои курки, що качата водить.
Молоде, золоте — а старе гниле.
Молодо̂сть буйно̂сть, а старо̂сть нерадо̂сть.
Молодый дурный.
Мруть люде и нам то буде.
Московськє пожалованьє.
Мудрагель, куропатву з-ѣв, та казав, що ся во̂дгризла.
Мудра голова не дбає на лихіи слова.
Мудра жона, коли є мѣх муки́ а другій пшона.
Мудрый не дастся за но̂с водити.
Мудрый не лѣзе по̂д сто̂л.
Мудрый, якбы всѣ розумы поѣв.
Мудрым нѣхто не вродився.
Мудрій головѣ досить двѣ словѣ.
Мудрѣйшіи тепер яйцѣ нѣжь куры.
Мужь а жона, то єдна сотона.
Мужь женѣ закон.
Мутить як у греблѣ бѣс, (або) — в селѣ Москаль.
Муха му сѣла на но̂с.
Мый, чеши, стро̂й и ховай — а пото̂м заплати кому, щоб' взяв бѣду з дому.
Мы о людех, а люде о нас говорять.
Мысли в небѣ, а ноги в постели.
Мысли до суду не позывають.
Мы'смо собѣ свояки — єго мама и моя мама на одній водѣ хусты прали (або) — мо̂й батько а єго батько коло однои печи грѣлися.
Мы с тобою, як рыба з водою.
Мышь в голову зайшла, заким зерно знайшла.
Мышь не одну має дѣру до ямы.
Мясом хвалится, а во̂н и юшки не ѣв.
Мяхкій як пампух — як подушка.
Мѣзиный палець менѣ тото повѣв.
Мѣняй свату, слѣпу кобылу за носату.
Мѣньба одному панує.
Мѣсто помощи — немощи.