Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Н
| ◀ М | Галицкіи приповѣдки и загадки Приповѣдки Н |
О ▶ |
|
На Бориса и Глѣба берися до хлѣба.
Набрався богатых, та убогим кидає.
Наважи, надрожи — а жито зійде.
На вербѣ грушки не родятся.
На весѣлю всѣ сваты — на хрестинах всѣ кумы.
На вовка помовка, а злодѣй кобылу украв.
На воротах слава не висить.
На выбо̂р Господи.
Нагадай козѣ смерть, то все буде „ме́.” —
Нагадала собѣ бабка, як дѣвкою була.
На галай, на балай.
На голій кости нема що гризти.
На голій толоцѣ тяжко доробитися.
Нагинай гиляку, доки молода.
На гнѣв не запертый хлѣв.
На гнѣв нема лѣко̂в.
На головѣ стро̂й, а коло заду (пробачте) з лопатою сто̂й.
На гроши нема пущиня.
На двоє баба ворожила; або вмре, або буде жила.
На двох сто̂лцьох сидить.
На добрый камѣнь, що насипле, то змеле.
На другого примова, а о собѣ анѣ слова.
Надувся як по̂втора нещастя, (або) — як вошь на морозѣ. (або) — як ковальскій мѣх.
Надѣя в Бозѣ, коли хлѣб в стозѣ.
Надѣя в кут скрылася.
Надѣявся дѣд на мѣд, та воды не пив.
Надѣявся дѣд на обѣд, та без вечери лѣг спати.
Надѣявся Цыган на пироги, та борщу не ѣв.
На єго видѣ горох дѣдько молотив.
На єдно око слѣпій, а на друге не бачить.
На злодѣю шапка горить.
На зломану шею.
На зло̂сть моѣй жѣнцѣ, нехай мене бьють.
Най буде бабѣ плескано.
Най буде хоть при людех, коли не на люде.
Найбы го чорт на глубокє не носив, тобы во̂н ся не втопив.
Най вже раз той орѣх розгрызу.
Най го злыднѣ побьють.
Найдеся купець и на дѣравый горнець.
Най жаба голову здо̂йме, то и царь не поставить.
Най иде своим ладом.
Най и тото здобрѣє.
Най кобыла журится, що велику голову має.
Найлутша спо̂лка, чоловѣк та жѣнка.
Найлутше ся своєю пядью мѣрити.
Най не буде во̂д Бога грѣху, а во̂д людій смѣху.
Най слѣпый камѣнь у воду верже, то и видющій не найде.
Най ся твоє меле — не выберай.
Най ся тобѣ не бажить печеного рака.
Най ся того не бажить, що ся хаты не держить.
Най того опанує, хто свого не пилнує.
Най у ката, абы була заплата.
Накадив му по̂д но̂с.
На ко̂нскій великдень.
На кого Бо̂г, на того и люде.
На кого вороны, на того й сороки.
На кони ѣде, а коня шукає.
На кпы — шоб' ся дивовали таки̂ дурнѣ, як ты.
На круте дерево крутого треба клина.
На ласый кусок найдеся куток.
На леду дурный хату ставить.
На мелника вода робить.
На мои руки найду всюда му́ки.
На мѣд, не на жовчь, люде мух ловлять.
На оден раз не зо̂тнешь дерева.
На одній сѣножати и во̂л пасеся и бузько жабы ловить.
На одним мѣсци и камѣнь порастає.
Напасть на гладкій дорозѣ здыбле.
На пере́д не вырывайся, з заду не оставляйся — середины держись.
Напер на мня, як дюг на теля.
На Петра вериги[1] розбиваются крыги.
Напійся воды, коли 'сь з-ѣв по̂в бѣды.
Напиши пропало.
На Подо̂лю, хлѣб по ко̂лю, а ковбасами пло̂т гороженый.
На похиле дерево и козы скачуть.
На пса уроки — на кота помысл.
На Ро̂здво обо̂йдеся без паски, а про мак, буде й так, а без олѣю не зо̂млѣю.
На рожен махати — з рогатим боротись.
На сво̂й млын воду обертає.
На святого Луки, нема хлѣба, анѣ муки́.
На село дурити, бо мѣщане знають, (або) — бо у нас мѣсто.
На Симеона Юды боится ко̂нь груды.
Наскочив звѣрь на ловця.
Наскочила коса на камѣнь.
На смерть нема зѣлья.
Насмѣвалась верша з болота, коли оглядится, ажь сама в болотѣ.
Наставилося вовкови в зубы.
На старе смѣтьє вертайся.
На столѣ тарѣлки, напіймося горѣлки.
На стрѣтеніє стрѣтилася зима з лѣтом.
Натер му перцю в но̂с.
На̀ ти сыну рака, набухайся, та молоти.
На̀ тобѣ Данило, що менѣ не мило.
На̀ тобѣ небоже, що менѣ не гоже.
На тоє коваль клѣщи держить, щоб' го в руки не пекло̀.
На тоє курка гребле, абы що выгребла.
Натягаєся як пес до роботы.
Наука не йде на бука.
Научить бѣда ворожити, коли нема що в губу вложити.
Научу я тебе в середу кишку ѣсти.
На фрасунок добрый трунок — не поможе и трунок, як прійде фрасунок.
На чіим возѣ ѣдешь, того пѣсеньку спѣвай.
На чорни̂м ся хлѣб родить, а на бѣлым що?…
На чужій коровай очей не зрывай, а о собѣ дбай.
На чужѣй нивѣ все лѣпшая пшениця.
На чужи̂м подво̂рю и трѣски бьють.
Нашого поля ягода.
На щастье вшелякє май серце єднакє.
Нащо бык навык, на тоє и налѣгає.
Нащо в кирницю воду льяти?
Нащо здорову голову по̂д Євангелію класти.
Нащо свинѣ (не при вас мовлячи) монисто.
Нащо ты другого Бога взываєшь, коли свого маєшь.
На Яндрія вложи руку в засув.
На языцѣ мѣд, а по̂д языком ѣд.
На̀! ѣджь дурню, бо то з маком.
На Юра-Ивана, на рахманскій (брахманскій?!) великдень.
На Юра, як рак свисне.
Не бо̂йся чорта, але злого чоловѣка.
Не бити кума, не пити з ним пива.
Не буде Галя, буде другая.
Не буде нас по нас.
Не буде пес голои кости глодати.
Не буде с песього хвоста сита.
Не буде с пса солонина.
Не буде с тои муки хлѣба.
Не буде уже тогды мене голова болѣти.
Не будешь палця лызав.
Не будутся за ним звоны розбивати.
Не будь солодкій, бо тя злыжуть; не будь го̂ркій, бо тя сплюють.
Не було в заяця фоста и не буде.
Не було нам гаразду, тай не буде.
Не вдавайся в сварку, бо будешь битый.
Не вдавайся з апостолами за сто̂л.
Не велика рѣчь, що є в хатѣ пѣчь.
Не видав Гриць нагавиць, то ся вберає, то розберає.
Не видѣла сова сокола, як уздрѣла, ажь умлѣла.
Не в кождій водѣ мыло роспустится.
Не вмився до неи.
Не во̂дкотится ябко далеко во̂д яблунѣ, а хоть ся во̂дкотить, то ся фостиком оберне.
Не во̂л (шановавши слухи ваши̂) пердить, то чоловѣк говорить.
Не все добро, що смакує.
Не все то в середу Петра.
Не все то золото, що ся свѣтить.
Не все то правда, що на весѣлю ладкають (спѣвають).
Не все тото правда, що в книжцѣ пише.
Не всякому духу вѣрь.
Не всѣм однако дано, одному ситце, другому решѣтце.
Не втне Панько шилом борщу.
Не вчас даєшь хлѣба густо, коли зубо̂в в губѣ пусто.
Не выводи вовка з лѣса.
Невѣдомость грѣху не чинить.
Не вѣрь губѣ, бо вона часом бреше.
Не вѣрь губѣ, положи на зубы.
Не вѣрь жѣнцѣ, як чужому собацѣ.
Не вѣрь кобылѣ в дорозѣ, бо серед болота скине.
Не вѣрь мужу своим очам, лише моѣй повѣсти.
Не вѣрь нѣкому, нѣхто тя не зрадить.
Не вѣрь псови, бо тя вкусить.
Невѣстка скаржится, а на лицѣ не змарнѣла.
Не говори пишно, абы тѣ на зле не выйшло.
Не годен того, же го земля святая на собѣ носить.
Не гордун, що до̂став то ковкнув.
Не грай ко̂тка з медведем, бо тя здавить.
Не громадь дудку сѣна, бо загрузнешь по колѣна.
Не гризи з дѣдьком орѣхо̂в.
Не грѣй гадюки в пазусѣ, бо укусить.
Не давайся кожному вѣтрови повѣвати.
Не дай Боже з Ивана пана.
Не дай подобы, уйдешь обмовы.
Не далека то Украина.
Не дармо го Бо̂г назначив.
Не дасть того до́бра родина, що зла горо́дина.
Не дбаю о звѣзды, коли ми мѣсяць свѣтить.
Не де й бьєшь як не по головѣ.
Не дивися на уроду, лише на пригоду.
Не для Гриця паланиця.
Не для пса ковбаса, не для кота сало.
Не до̂стане во̂н языка (вѣсти).
Не доросла (выбачте) свиня до коня.
Недосо̂ль на столѣ, а пересо̂ль на хребтѣ.
Не до тебе пилося.
Не дри'жь мене приступаючи.
Не жаль плакати, коли є за чим.
Не жаль утопитися у чистій водѣ.
Не женився — не журився; оженився — зажурився.
Не зазнавши бѣды не буде добра̀.
Не за нас то настало, не по нас перестане.
Не замѣтай чужои хижы, смотри чи твоя заметена.
Не зарѣкайся всього робити — тилько свого уха вкусити.
Не заспить грушок в попелѣ.
Не затрубить пес як вовк.
Не за тото бито, що ходила в жито, але за то, що дома не ночовала.
Не заходи з дѣдьком в заклад.
Не зачипай гида, не каляй собѣ вида.
Не зачипай Жида, бо готова огида.
Незваному гостю мѣсце за дверми.
Не з вѣка калѣка — не до смерти пан.
Не здоровкай, коли нѣхто ти не кланяєся.
Не злюбив собѣ мѣстця.
Не з однои печи хлѣб ѣв.
Не иде до Петра, ино до Ро̂здва.
Не йди борзо, бо на бѣду найдешь; не йди поволи, бо бѣда на тебе найде.
Не йди дощику, звару тобѣ борщику.
Не кажи „злодѣй”, поки 'сь за руку не схопив.
Не кажи „гоц”, поки не перескочишь.
Не кайся рано встати, а молодо учити.
Не кіом, то го палков.
Не клади псови палцѣв в зубы, бо вкусить.
Не кождый спить, хто хропить.
Не кпите з Микиты, бо Микита сам кеп.
Не кракала ворона, як до горы летѣла, але буде кракала, як з горы полетить.
Не крути, бо перекрутишь.
Не кусай, не стижи и не лыжи.
Не лакомься Грицю на дурницю.
Не лупне так ходак, як чобо̂т.
Не лѣзе, не тече, само ся волоче.
Не любить правды, як пес мыла.
Не мав вовк чим — та лыками.
Нема злого — жебы на добре не выйшло.
Нема злои дороги до своѣй небо́ги.
Нема кости в языцѣ, можь брехати и владыцѣ.
Немала баба клопоту, купила си порося; баба в крик, порося в квѣк.
Немало чорт ходако̂в сходив, заким их позносив.
Нема лѣпшого чоловѣка над мене — нема го̂ршого пса над мене.
Нема лѣса без вовка, а села без лихого чоловѣка.
Нема над ню и над во̂тову свиню (выбачте ми сесе слово).
Нема над рыбу линину, мясо свинину, ягоду сливину а дѣвку Марину.
Нема нынѣ в нѣким правды, йно в Бозѣ, та в менѣ трошки.
Нема нѣчого без „але”. —
Нема приповѣстки без правды.
Нема роду без выроду.
Нема рыбы без ости, а чоловѣка без злости.
Нема слободы, як на Украинѣ.
Нема смерти без причины.
Нема то ремесло, як лемѣшь, та чересло.
Нема щастья без заздрости.
Нема що в трѣски зберати.
Нема що в коляду класти.
Не мо̂г єм тобѣ — ледвы собѣ.
Не могла звабити колачем, а пото̂м тяжко було во̂дбити бичем.
Не може по конях, то по голоблях.
Не можна всѣм губы заткати.
Не можь по кони, то по кульбацѣ.
Не на брехнѣ свѣт стоить.
Не на перед людей, тилько по перед люде.
Не нынѣ с поминком — не против ночи згадуючи — не прудком кажучи.
Не обертай кота фостом.
Не оден пес Гривко.
Не оженишься, поки тя не оббрешуть.
Не остри ножа, доки 'сь не зловив барана.
Не паде грушка далше во̂д листя.
Не переливки.
Не печалься утром, бо утро тобою.
Не пирожися, коли 'сь не пиро̂г.
Не писаніи рукавы скачуть, но сыте черево.
Не пытай „чій я?” — но пытай „що я?” —
Не пуши, головки не суши.
Не пытай „як ся маєшь?” — посмотри то по̂знаєшь.
Не пышно, абы затишно.
Не плакавбы слѣп, кобы выдѣв свѣт.
Не платить богатый, але виноватый.
Не плачь за жѣнкою, буде другая.
Не плюй у воду — лучится напитись.
Не по̂дешь по добрій волѣ, то по̂дешь по неволѣ.
Не поберѣгши тѣла и душу погубишь.
Не позычай, злый обычай, як во̂ддає, то ще лає.
Не позычай у сусѣда розума.
Не показуй пугачеви зеркала, бо во̂н сам знає, що красный.
Не помажешь — не поѣдешь.
Не поможе кадило, коли бабу сказило.
Не поможе воронови мыло, ани вмерлому кадило.
Не приказка, але правда.
Не присувай соломы до вогню.
Не продавай вовка, ажь го забьєшь.
Не пхай палцѣв меже дверѣ.
Не пхайся, де тя не треба.
Не рада коза торгу, а куры весѣлю, та мусять.
Не рад хлоп, що до̂став в лоб, ще ногою дригає.
Не ро̂вняйся свиня (выб.) до коня, бо шерсть не така.
Не робив Жид на хлѣб, та и Цыган не буде.
Не роби з губы холявы.
Не родися красный, но родися щасный.
Не святіи горшки лѣплять.
Не с кіом ся вырвало, нѣкому в лоб не дало.
Не скропишь того свяченов водов.
Не скупо̂сть, але лихая сила.
Не солоне, як трава.
Не спитавши перше броду, не лѣзь прямцем в воду.
Не стала шкира за выправу.
Не сягай через крупы до пшона.
Не такій чорт страшный, як го малюють.
Не тебе беру Тацю, тилько твою працю.
Не тилько свѣта, що в во̂кнѣ.
Не тилько ѣды, килько бѣды.
Не тогды коневи во̂вса, коли во̂н дивится до пса.
Не тогды коня сѣдлати, коли на него сѣдати.
Не тогды меча шукати, коли ся треба потыкати.
Не тогды хорта годують, коли на ловы йдуть.
Не той злодѣй, 'же вкрав, але той, 'же сховав.
Не той козак, що зборов, а той, що вывернувся.
Не тому прѣсно, що не кисло, ино тому, що не росчиняно.
Не то сирота, що роду не має, а то̀ сирота, що долѣ не має.
Не тра стару клопотати, стара знає, кому дати.
Не трать часу, поки бритвы голять.
Не треба Бога о дощ просити, буде во̂н, як станем косити.
Не треба все на но̂жки ставити.
Не треба с тим жартовати, що болить.
Не тримай з панами спо̂лки, бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть.
Не тягни пса за хво̂ст, бо тя вкусить.
Не увѣришь, поки сам не змѣришь.
Не умен до двайцять, не жонат до трійцять, не богат до сорок, кругом дурак.
Не умерають старіи, але часовіи.
Не умер — болячка го вдавила.
Не уродить сова сокола, ино такє, як сама.
Не уроком — не уроченьки.
Не утѣкає пес во̂д колача, але во̂д бича.
Не учися розуму до старости, але до смерти.
Нехай буде гречка, най не буде суперечка.
Нехай гуляє молодь… бо̂льшь копы лиха не наробить.
Нехай и коза знає, коли свитає.
Нехай ся прѣчь каже.
Нехай тоти плачуть, що нам зле зычуть.
Не хапанка на Иванка.
Не хапайся дурницѣ, не будешь седѣв в темницѣ.
Не хвалися мудрый мудростію, нѣ сильный силою.
Не ходить о наѣдок — лише о покушаньє.
Не хотѣли Жиди ѣсти манну, найже з-ѣдять дѣдька.
Не хочу — дай сюда; не треба — здастся.
Не чудно, що ко̂нь здох, але хто дав псам знати?
Не чим то ѣ так величають — зазуля, зазуля!
Не шкодить бѣльмо оку, лише що не видить.
Не штука дати, коли є з во̂дки брати.
Не штука писати, коли є що дати.
Не штука роскинути, а штука зо̂брати.
Нещаслива година, як лиха родина.
Нещасливость свѣта, збавилося лѣта, прійшла зима, тай хлѣба нема.
Нещастьє нѣколи само не приходить.
Не щодень великдень. — Не що дня брѣдня.
Не щодня можна сѣяти, зберати.
Не ѣв — замлѣв; наѣвся — розболѣвся.
Не ѣсть пан дяк гусей.
Но̂с выше губы носить.
Но̂чь нѣкому не спріяє.
Нове ситце на клинци, а старе по̂д лавою.
Нового не запроваджай, старовины держись.
Нога ногу по̂дперає.
Ноги собѣ скалить, а чоботы на кію носить.
Носится, як баба зо ступѣром. (Казка).
Нужда бы тя побила (не на вас показуючи).
Нужда закон ломить.
Нужда мовчати не вмѣє.
Нѣ Богови свѣчка, нѣ чортови ожух.
Нѣ взад, нѣ вперед.
Нѣ в кут, нѣ в дверѣ. —
Нѣ во̂д сонця, нѣ во̂д мѣсяця.
Нѣ ворон кости мои туды не занесе.
Нѣ в сих, нѣ в тых, як собака в човнѣ.
Нѣ в три, нѣ в штыри — нѣ в пять, нѣ в девять.
Нѣгде мѣсця не загрѣє — такій непоседущій.
Нѣ дар, нѣ купля.
Нѣ до Бога, нѣ до людей.
Нѣ з губы мовы, нѣ з носа вѣтру.
Нѣкому на чолѣ не написано, що̀ во̂н.
Нѣкому сама птаха в руки не вскочить.
Нѣм детина запѣла, когут духа спустив.
Нѣм пироги будуть, то баба умре.
Нѣм сонце зійде, роса очи выѣсть.
Нѣм товстый схудне, то худый здохне.
Нѣмый як рыба.
Нѣ пес, нѣ баран.
Нѣ писати, нѣ читати, а хотять за короля обибрати. (Казка).
Нѣ плуга, нѣ ролѣ, выспися до волѣ.
Нѣ се, нѣ те.
Нѣ с сього, нѣ с того, берь за лоб оден другого.
Нѣ сѣло, нѣ пало, дай бабо сало.
Нѣ сюд, нѣ туд. — Нѣ так, нѣ сяк.
Нѣхто не вѣдає, як хто обѣдає.
Нѣхто не знає — лише дѣд, баба и цѣла громада.
Нѣхто сороцѣ с по̂д хвоста не выпав.
Нѣчого не знає о божи̂м свѣтѣ.
Нѣчого не роби, лише Пилипа жени.
Нѣчого собѣ не винни̂'смо, йно добре слово.
Нѣ швець, нѣ мнець.
Нѣщо бабѣ по єдвабѣ.
Нѣ юшки, нѣ петрушки.
——————
- ↑ 16го Сѣчня.