Галицкіи приповѣдки и загадки/Приповѣдки/Р
| ◀ П | Галицкіи приповѣдки и загадки Приповѣдки Р |
С ▶ |
|
Рада бы душа до раю, та ѣ грѣхи не пускають.
Рада бы мама за пана, та пан не бере.
Радься другого, а смотри свого.
Раз, два не поможе, то десѣть поможе.
Раз мати родила, раз гинути треба.
Раз тилько козу на лѣд нагнати можна.
Рана загоится, але зле слово нѣколи.
Рано встати, треба ся вмити й росчесати.
Ранок панок.
Рани̂ пташки зубы тереблять, а по̂зніи очи.
Раховати сыр, масло, то и пирого̂в не ѣсти.
Рахуй грошѣ с тиха, не зазнаєшь лиха.
Рація рацієв, а шкода шкодов.
Ро̂здво ялобы ся, а великдень не снив бы ся.
Робив — на себе ся дивив.
Рогатин[1] — Богови побратим.
Роди бабо дитину — а бабѣ сто лѣт.
Роди бабо дитину, будешь панянкою за годину.
Родом куры чубати̂.
Рожа и межи кропивою зо̂стане рожею.
Розгнѣвався — муха му на но̂с сѣла.
Роззявляє губу жаба на вола, але го не з-ѣсть.
Розлетѣлися, як липове клиньє.
Розмова, як гуся с пацятком.
Розмова, як с кобылою в болотѣ.
Розумный по̂д сто̂л не ляже.
Розуму богато, а грошей мало.
Розуму до головы нагнати.
Роско̂шь творить бо̂ль; як приходить смакує, як во̂дходить катує.
Роспустився, як цыганська пуга.
Роспустне житьє в молодости, приносить хоробу на старіи кости.
Россвѣтив му свѣчку, що ажь з очей искры летять.
Россмѣявся так красно, як бы пекла не хотѣв.
Росстаньє з милым смерти ся ро̂мнає.
Росте, як з воды, (або) — як на дрѣжджох.
Рости псу трава, коли мого коня нема.
Росчесав ѣй косу до вѣнця.[2]
Рубай коло сука, треба раз в сук.
Рука кожда к собѣ горне.
Рука руку мыє, абы обѣ були бѣли̂.
Руки бѣли̂ а сумлѣньє чорне.
Рушив розумом, як здохле теля хвостом.
Рыба в водѣ, а ѣсти ѣй годѣ.
Рыба рыбою живе, а люде людьми.
Рыба, свинина не потребує вина.
——————