гарба
| гарба |
|
|
Гарба́, би́, ж. 1) Большая телега на высоких колесах, арба. Мкр. Н. 2) Телега на двух колесах. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. Гарби́чка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатериносл. у.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Гарба́, би́, ж. 1) Большая телега на высоких колесах, арба. Мкр. Н. 2) Телега на двух колесах. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. Гарби́чка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатериносл. у.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Гарба́, би́, ж. 1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба. Мкр. Н. 2) Телѣга на двухъ колесахъ. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. Гарби́чка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатериносл. у.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924