Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./119

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Копіа.

[213] 29.

Пресвѣтлѣйших и державнѣйших великих государей их царского пресвѣт лого величества войска Запорожского гетманъ lоанъ Мазепа.

Іхъ царского пресвѣтлого величества войска Запорожского всей старшинѣ и чернѣ, и кождому кому вѣдати о томъ надлежит ознаймуемъ, иж просилъ нас пречестный в богу господинъ отецъ Петро Іоановичъ протопопа Лохвиц кій, абысмо потвердили ему нашим гетманским унѣверсалом селце Степуки, въ Ключу Лохвицькомъ лежащое, якого он и предсимъ заживалъ э наданъя пана полковника своего лубенского. А такъ мы гетманъ эъ милости всемогу щаго бога и монаршого и царского пресвѣтлого величества указу імѣючи властъ въ Малой Россый всякіе справовати дѣла и устроевати порядки, принялисмо его отца протопопи прозбу, а іле въ слушной мѣре до насъ за несенную, где заховуем при нем и потвержаемъ сымъ нашимъ унѣверсаломъ тое селце Степуки зѣ людми посполитими, з греблею и ставком, зъ лѣсомъ и грунтами Бокелевского купленними, из зо всѣми до того селця прислуша ючими угодій и належитостями, а то респектуючи на его уставичніе около от правования набоженства праци и всегдашніе приносиміе до господа бога за монаршое достоинство, за насъ гетмана, и все войско Запорожское, и въвес народ православно-россійскый молитви. Якo тeды позволяемъ ему предречен ному отцу протопопѣ тым селцемъ Степуками владѣти, и всякое от людей посполитихъ (: опроч козаковъ, которих для услугъ их у войску заховуем при належитих вoлнocтex:) послушенство и повинност звиклую дорочную, азкгрунтовъ обыклие пожитки ку въспертю своему господарскому отбирати; такъ мѣти хочем и приказуем, жеби ему в том нихто з старшини и черны жадное не важился чинити перешкоди; и войтъ эъ людми селця оного, жеби ему послушенъ были во всем. Данъ въ Лохвицѣ, марта 10, pоку от сотво рення свѣта 7198, а от рождества Христова 1690[1]).

Звишъменованный гетманъ рукою власною.

Мѣсто печати рейментарской.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.
  1. Написано тут такий рік:—1790.