Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./119
◀ Унів. Скоропадського Фед. Імшенецькому протополі ловицькому на с. Степуки, 1711. 21. XI. | Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Унів. Мазепи Петру Івановичу прот. лотвицькому на с. Степуки, 1690. 10. III. (Іван Мазепа) |
Унів. Мазепи Петру Івановичу на с. Степуки, 1704. 17. XII. ▶ |
|
Копіа.
[213] 29.
Пресвѣтлѣйших и державнѣйших великих государей их царского пресвѣт лого величества войска Запорожского гетманъ lоанъ Мазепа.
Іхъ царского пресвѣтлого величества войска Запорожского всей старшинѣ и чернѣ, и кождому кому вѣдати о томъ надлежит ознаймуемъ, иж просилъ нас пречестный в богу господинъ отецъ Петро Іоановичъ протопопа Лохвиц кій, абысмо потвердили ему нашим гетманским унѣверсалом селце Степуки, въ Ключу Лохвицькомъ лежащое, якого он и предсимъ заживалъ э наданъя пана полковника своего лубенского. А такъ мы гетманъ эъ милости всемогу щаго бога и монаршого и царского пресвѣтлого величества указу імѣючи властъ въ Малой Россый всякіе справовати дѣла и устроевати порядки, принялисмо его отца протопопи прозбу, а іле въ слушной мѣре до насъ за несенную, где заховуем при нем и потвержаемъ сымъ нашимъ унѣверсаломъ тое селце Степуки зѣ людми посполитими, з греблею и ставком, зъ лѣсомъ и грунтами Бокелевского купленними, из зо всѣми до того селця прислуша ючими угодій и належитостями, а то респектуючи на его уставичніе около от правования набоженства праци и всегдашніе приносиміе до господа бога за монаршое достоинство, за насъ гетмана, и все войско Запорожское, и въвес народ православно-россійскый молитви. Якo тeды позволяемъ ему предречен ному отцу протопопѣ тым селцемъ Степуками владѣти, и всякое от людей посполитихъ (: опроч козаковъ, которих для услугъ их у войску заховуем при належитих вoлнocтex:) послушенство и повинност звиклую дорочную, азкгрунтовъ обыклие пожитки ку въспертю своему господарскому отбирати; такъ мѣти хочем и приказуем, жеби ему в том нихто з старшини и черны жадное не важился чинити перешкоди; и войтъ эъ людми селця оного, жеби ему послушенъ были во всем. Данъ въ Лохвицѣ, марта 10, pоку от сотво рення свѣта 7198, а от рождества Христова 1690[1]).
Звишъменованный гетманъ рукою власною.
Мѣсто печати рейментарской.
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|
- ↑ Написано тут такий рік:—1790.