Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./74
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| ◀ Випис указу Малороссійської колегії Скоропадській Насті на с. Березову Рудку, Лемешівку, Вечурки й х. Бубновщину, 1727. 13. VI. | Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Унів. Мазепи Вас. Свічці на с. Антонівку, х. Городище й людей, що проживають у с. Корніївці, 1699. 24. Х. (Іван Мазепа) |
Унів. Скоропадського Свіччиній Ірині Булавкiвнi на людей городиських і корніївських до поділу поміж дітьми Вас Свічки, 1720. 1. VI. ▶ |
|
Копия преведенная с подлинного слово в слово.
Пресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государя нашего его царского пресвѣтлого величества войска Запорожского гетманъ Іоанъ Мазепа.
Всей старшинѣ и чернѣ войска его царского пресвѣтлого величества За порожского, а особливе пану полковникови лубенскому, старшинѣ полковой тамошной, сотникомъ, атаманомъ и всѣмъ кому бы колвекъ о том вѣдати надлежало симъ унѣверсалонъ нашим ознаймуемъ, ижъ будучи тутъ у нас не божчика пана Леонтия Свѣчки, зейшлого полковника лубенского сыни пре зентовали намъ духовницу от небожчика, имъ на добра легъкованные данную, і просили себѣ на оную нашего гетманского потвержения. Мы теди респек туючи на зънаяние небощиковскіе праци и услуги в войску Запорожском роненніе, а видячи и сына его старшого пана Василия Свѣчъку до тих же праць і услугъ военнихъ эгодного и уже въ войскових оказиях будучого, всѣ добра тестаментомъ ему лекъгованние, именно власнимъ его коштомъ постро енніе чотири кола, и млини чотири о осми колахъ на греблѣ той же Воробіов ской стоячий Гончарових двѣ колѣ, Левкових двѣ қолѣ, Микитиних двѣ колѣ, хутор над Оржицею називаемий Городище з людми тамже осаженими ив Кор нѣевцѣ на власних сrо къгрунтах будучие; также и село Антоновку в уѣздѣ Журавском лежачие, на якое он уже маeть от нас особливий унѣверсал и мо наршую грамоту; а при том лѣси гай і инние кгрунта в духовници небоши ковской описанние, сим унѣверсалом нашим стверяжаем і при немъ, заховуемъ, позволяючи ему такъ в пoмeнeнних млиновъ эвласних своихъ всѣ розмѣ ровіе приходи, а з наданних часть войсковую на себе отбѣрати, яко изъ тяглих людей антоновских, опрочъ козаковъ тамошних, всякое послушенство мѣти; в якомъ отбѣранню зъ преречонних млиновъ пожитковъ и владѣню того села аби тепер старшина тамошная лубенская а потом [1456) и панъ полковникъ совершенний и ңѣхто инъший жадной найменшой оному не важилися чинити трудности и перепони, пилно рейментарско приказуемъ. Данъ в Батуринѣ, oктoврия 24, року 1699.
Звишъменованный гетман рукою власною.
Мѣсто печати.
Сотникъ грунский Ілия Милорадович с подленого преводил.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|