Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./87

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Копія.

[162] 7 да 21.

Пресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государя его царского вели чества войска Запорожского гетманъ lоанъ Скоропадский.

Всей старшинѣ и чернѣ обще его царского пресвѣтлаго величества вой ска Запорожского, аменовите пану полковниковѣ лубенскому, теперь на қазному, а въпред и совершенному п. п. старшинѣ полковой, сотникомъ ро менскому и глинскому зъ ихъ урядами, и въсѣмъ, яқѣ войсковимъ так и по сполитимъ того полку обивателемъ и кождому кому би колвекъ отомъ вѣ дати надлежало симъ унѣверсаломъ нашимъ ознайзуемъ, ижъ панъ Федоръ Василевичъ атаман роменский, имѣючи въ владѣню своемъ отдавна двѣ села, едно прозиваемое Евлашувку въ Роменскомъ, а другое Хоминцы въ Глинскомъ уездахъ лежачій, гетманскимы антецессоровъ нашихъ унѣверсалами и монаршими его царского пресвѣтлого величества грамотами стверженній, же подчасъ нинѣшной ставкойся въ городѣ ихъ Ромнѣ руйнѣ, где всей своей пострадалъ худоби, тамъже и тих високоповажних монарших грамотних и унѣ версалних покрѣпостей лишился; теди просилъ насъ теперь, абисмо въновъ Оному тій обидвѣ села въ непремѣнное владѣніе нашимъ гетманскимъ ствер дили унѣверсаломъ. Мы прето гетманъ, респектуючи на значніе его п. Федора войсковій въ полку Лубенскомъ отдавна вѣрне роненій услуги, яко ненаруш не онie его метности при немъ заховуемъ, так не хотячи, аби оній били безкрѣпостній симъ нашимъ унѣверсалнимъ листомъ ствержаемъ, позволяючи оному якъ прежде обома тими преречоними селами 30 въсѣки до нихъ при належитимы околичностями владѣти и всякое надлежитое подданское от лю дей тамопних посполитих (: опроч козаковъ, которих вoлност не мает бити нарушена:) послушенство отбѣрати. Зачимъ пидно мѣти хочемъ и рейментарско приказуемъ, абы Якъ самъ панъ полковникъ (1626] лубенский з старшиною полковою, п. п. сотники роменский и глинский з урядами своими так и нито иншіл ему п. Федору владѣнню икористованю тих свойхъ мастностей найменшой не важилися чинити трудности и перешкоди. Войти зас тамошній з всѣми посполитими людми повинни oному звичайное до тяглосты належитое отда ваты послушенство суворо упоминаемъ. Данъ въ Нѣжинѣ, февруарія 5, року 1709.

Въ подлинномъ подписанно тако: Звишменованній гетманъ рукою власною.

Мѣсто печати рейментарской.

От Федора Василевича Громна (?) з унѣверсаловъ гетманскихъ слово в слово копѣі.


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона була вперше опублікована в Україні і станом на 1 січня 1996 (дата URAA) перебувала у суспільному надбанні в Україні
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1939 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.