Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./89
| ◀ Унів. Апостола Марині заборовській обозній лубенській з сином Федором на с. Вовковці з Будками й на млини, 1728. 10. XII. | Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Унів. Скоропадського Івану Тимофієвичу (Заборовському) на с. Вовковці з Будками, на с. Мокіенку й на млини, 1709. 19. VII. (Іван Скоропадський) |
Лист Вас. Савича Петру Зарудному на с. Москалюнку, 1709. 10. VI. ▶ |
|
Пресвѣтлѣйшого и державнѣйшого великого государя его царского свя щенѣйшого величества войска Запорозского обойдъ сторонъ Днепра гетманъ Іоанъ Скоропадский.
Пану полковниковѣ войска его ж дарского пресвѣтлого величества Запороз ского лубенскому, п. п. старшинѣ полковой тамошной, и всѣмъ всякой кондицій войскового и Посполитого чина того ж полку оббывателемъ, и кождому кому бы колвекъ отомъ вѣдати належало ознаймуемъ, иж профилъ насъ панъ Іванъ Тимофѣевичъ, полку Лубенского обозний, якъ на села свой, именно на Волковцѣ зѣ зарѣчемъ Будкамы, и на. Мокіевку, которiн и за антецессора налого были въ его владѣню, такъ и на млины свой власній на рецѣ Сулѣ на чтири колѣ под Волковцямы, а на Ромнѣ рецѣ въ медвежомъ селѣ на тры колѣ, а въ Глобувцѣ на шести колъ будучій, гетманского нашего потвержателного унѣверсалу. Теды мы, респектуючи на значные его пана обозного отдавна працовите и вѣрне въ войску Запорозскомъ роненные службы, росказалисмо зъ канцеллярией нашой войсковой сей нашъ видати унѣверсалъ, которимъ помененное село Волковцѣ з зарѣчемъ Будкамы и село Мокіевку 30 всѣми до ихъ приналежнимы gpунтовимы околичностямы, и млины всѣ именнимъ чис ломъ вишеописанній на реках Сулѣ и Ромнѣ будучій въ непремѣнно эупол ное владѣнъе ему пану обозному ствержаемъ, позволяючи по прежнему оному тимы селамы владѣти и от людей тамошных посполитых (сопрочъ козаковъ, которых волность не мает быти никогда нарушена:) належитое подданское отбѣрати послушенство въ работизнахъ и дабелехъ; а з млиновъ оных всѣ розмѣровые доходы эъ частю войсковою без плаченя поколюсчины и пока банщини на свой пожитокъ, отбѣрати. Зачимъ пилно мѣти хочемъ и реймен тарско варуемъ, абы якъ панъ полковникъ помененний лубенский зъ стар шиною полковою, такъ и нѣхто инший, ему пану обозному въ владѣню ре чоңых сѣлъ и отбѣранню зъ тых вищеписанных всѣхъ каменей совокупно зъ частю войсковою розмѣровъ найменшой не важилъся чинити трудности и пе репоны, а особливе дозорца млиновъ от нас въ полку Лубенскомъ будучий не мает найменшой о част войсковую поколщину и покабанщину чинити на логи. Посполитій зас люде вовковецкие зъ зарѣцкимы и мокіевскые жителы абы належитое во всемъ подданское ему державцы своему отдали послушен ство, приказуемъ. Данъ въ Глуховѣ, августа 19, pоку 1709.
Зъвишъменованний гетманъ рукою власною.
Мъсто печати рейментарской.
Ксей копій унѣверсала вомѣсто державцѣ Марини Заборовской, бувъшой обозной полъковой лубенской, вмѣсто ей служител же ей Дмитрий Стоконъ ский подписалъся.
С подлинним сводилъ полковый писар Савіцкий.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|