Перейти до вмісту

Геніяльні кристали/Ніч на морі

Матеріал з Вікіджерел
Геніяльні кристали
Валер'ян Поліщук
Ніч на морі
Київ: Видавництво письменників „Маса“, 1927
НІЧ НА МОРІ

Ганнусі Лукіяненко

Світлячком пароплав поблукав
По пучині туманного моря,
Мов свідомости ясний огник
У могутній задусі наркозу.

Тиха ніч наточила імли
І, вагітна сльозами, замовкла —
Ані шерхне ні голос, ні сплеск
На полянах німої пустелі.

Як хотілося-б тоскну імлу
Світлячком свого серця пролізти,
Щоб хоч згадку любови лишить
Серед хлюпкого людського моря!

О, повстанча сило моя,
Ти живишся вогнями любови!
Моє слово, що й смертю грозить, —
За людськеє майбуття боліє.