гичка

Матеріал з Вікіджерел
гичка

Ги́чка, ки, ж. 1) Листва на огородных растениях, ботва. Цибулина гичка. Гн. II. 101. 2) Бумажная или шерстяная нитка, навязываемая на руку, как симпатическое средство от ревматизма. Харьк. 3) Качан кукурузы без зерен. Угор. 4) Верхняя часть завязанного мешка выше перевязи. 5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. Ги́чечка.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Ги́чка, ки, ж. 1) Листва на огородных растениях, ботва. Цибулина гичка. Гн. II. 101. 2) Бумажная или шерстяная нитка, навязываемая на руку, как симпатическое средство от ревматизма. Харьк. 3) Качан кукурузы без зерен. Угор. 4) Верхняя часть завязанного мешка выше перевязи. 5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. Ги́чечка.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Ги́чка, ки, ж. 1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка. Гн. II. 101. 2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма. Харьк. 3) Качанъ кукурузы безъ зеренъ. Угор. 4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи. 5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. Ги́чечка.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924