глиняник

глиняник

Гли́няник, ка, м. Горшок для глины. НВолын. у. Два щербаті глиняники. Левиц. I. 2. 2) = Гли́нище. НВолын. у.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Гли́няник, ка, м. 1) Горшок для глины. НВолын. у. Два щербаті глиняники. Левиц. I. 2. 2) = Глинище. НВолын. у.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Гли́няник, ка, м. Горшокъ для глины. НВолын. у. Два щербаті глиняники. Левиц. I. 2. 2) = Глинище. НВолын. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924