годний
| годний |
|
|
Го́дний, а, е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хороший. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Гол. III. 463. Товаришу наш годний та славний. Федьк. 2) Достойный, стоит. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Ном. № 2568. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Котл. НП. 393. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. МВ. (О. 1862. III. 42). 3) Согласный. Я за тобов іти годна. Гол. IV. 512. *4) — комусь. Достойный кого-нибудь. Ти й Рябкові не годна, отак і знай! Бо й собака так не зробить, як ти. Крим. *5) — до чо́го, на що, зроби́ти. Могущий, кто в состоянии сделать. Сл. Нік.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Го́дний, а, е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Гол. III. 463. Товаришу наш годний та славний. Федьк. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Ном. № 2568. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Котл. НП. 393. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. МВ. (О. 1862. III. 42). 3) Согласный. Я за тобов іти годна. Гол. IV. 512.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Го́дний, а, е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хороший. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Гол. III. 463. Товаришу наш годний та славний. Федьк. 2) Достойный, стоит. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Ном. № 2568. Наживши кривавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Котл. НП. 393. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. МВ. (О. 1862. III. 42). 3) Согласный. Я за тобов іти годна. Гол. IV. 512.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937