Голод

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голод
Микола Хвильовий
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Обгризли дерева за повіткою коні,
Гаряче дмуха вітер в степ,
Кублиться по шляхах і по оселях стогін -
Жах росте.

А сонце нагартовані язики гостре,
А сонце в рослину смертельні ножі.
Гинуть у тузі тремтячі роси.
Розпука біжить.

Мандрують на бездоріжжі халабуди.
За ними стежить журний рип,
А на горизонті в фіолетах закутий
Конає спечений грім.

Збентежено дивиться неосяжна блакить,
і одцвітають біловолосі дні.
За поіткою голодні собаки
Доїдають торішній гній.