горілиць

горілиць

Горі́ли́ць, нар. Вверх лицем, навзничь. Лежить горілиць. Каменец. у. Чуб. I. 204.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Горі́ли́ць, нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Каменец. у. Чуб. I. 204.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Горі́ли́ць, нар. Вверх лицом, навзничь. Лежить горілиць. Каменец. у. Чуб. I. 204.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937