Грамматика Малороссійскаго нарѣчія/Пісня

by Ал. Павловскій

◀ Разговоръ

Грамматика Малороссійскаго нарѣчія Ал. Павловскій Пісня

Отрывокъ изъ исторіи нѣкотораго Малороссіянина ▶

Українській в оригіналі текст позначений жовтим кольором • Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів до кулішівки. • Для робіт з подібними назвами див. Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)

Петербург: 1818

в.) Пїсня.

Го́мінъ, го́мінъ по дубро́ві,
Туманъ поле покрыва́ѣ,
Ма́ты сына прогоня́ѣ.
Піды̀, сы́ну, прічъ відъ менѐ!
Неха́й тебѐ Ту́рки ві́зьмутъ.
 Менѐ, не́не!^[1] Ту́рки зна́ють,
 Дорогі́мы кі́ньмы знаділя́ють.
Го́мінъ, го́мінъ по дубро́ві,
Тума́нъ по́ле покрыва́ѣ,
Ма́ты сы́на прогоня́ѣ:
Піды̀, сы́ну, прічъ відъ ме́не!
Нехай тебѐ Орда́ ві́зьме.
 Менѐ, не́не! Орда́ зна́ѣ,
 Дорогі́мы су́княмы наділя́ѣ.
Го́мінъ, го́мінъ по дубро́ві,
Тума́нъ по́ле покрыва́ѣ,
Ма́ты сы́на прызыва́ѣ:
Ходы̀, сы́нку, до до́моньку,
Змы́ю тобі̀ голо́воньку.

 Менѐ, не́не! змы́ють дощі́,
 А вы́чешуть густы̀ те́рны,
 А вы̀сушуть бу́йны ві́тры.
Ста́рша сестра̀ коня̀ ведѐ,
А підста́рша^[2] збру́ю несѐ,
А ме́ншая выпы́туѣ:^[3]
Колы̀, брате! зъ ві́ська пры́дешъ?
 Візьмы̀, се́стро! піску́ жме́ню,^[4]
Посі́й і͡ого̀ на ка́меню;
Ходы̀, се́стро! зі́ронькамы,^[5]
Полы́вай і͡ого̀ слі́зонькамы:
 Колы́, се́стро! пі́сокъ зі́йде,^[6]
 Тогді́ твій братъ зъ ві́ська пры́де.

---

1. не́ня, мать.
2. Підста́ршый, ая, еѣ, среднїй.
3. выпы́тую, вавъ, вать, выспрашиваю
4. жме́ня, горсть.
5. зі́ронька, заря.
6. зійты̀, зійшо́въ, взойти.

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.