Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)

by Князь Цертелєв

Граматика малоросійського наріччя або Граматичні свідчення суттєвих відмінностей, що віддалили Малоросійське наріччя від чистої Російської мови, в супроводі різноманітних з цього приводу зауваг та писань Князь Цертелєв, перекладено з російської мови користувачами Вікіджерел Петербург: 1818

Рецензія на відповідну книгу, що була надрукована в російському журналі «Сынъ отечества», 1818 рік, Ч. 46, № XXIII, с. 147-151 • Залишений в оригінальній ортографії український текст позначений жовтим кольором; оригінальний російський — блакитним. • Для робіт з подібними назвами див. Грамматика малороссійскаго нарѣчія

Граматика малоросійського наріччя або Граматичне свідчення суттєвих відмінностей, що віддалили Малоросійське наріччя від чистої Російської мови, в супроводі різноманітних з цього приводу зауваг та писань. Склав. Ол. Павловський. С. П. б. 1818 в тип. В. Плавильщикова, в 8, 114 стор.^[1]

Мила нам добра звістка про нашу царину;
Вітчизни й дим — солодкий нам та втішний

Оце новина! подумав я, коли почув про друк Малоросійської Граматики й поквапився купити її. — Не знаю, чи від того це, що на всі речі, які нагадують нам про батьківщину, дивимось ми особливим поглядом, чи від того, що книга ця існо втішна, я прочитав її безугавно та із задоволенням. Здається втім, що вона дійсно заслуговує на увагу поціновувачів вітчизняного Письменства: чим більше будемо ми знати наріч мови Слов'янської, тим зручніше вдосконалювати мову Російську — Малоросійське ж наріччя є одним з найближчих відгалужень першого;^[2] в наріччі цьому знайдеться багато слів, що допомогають з'ясувати Етимології слів Російських^[3], багато таких, що висловлюють думку наочніше ніж ті, якими зараз послуговуємось, ^[4] є навіть ті, що введені в мову Російську виразністю своєю могли б спричинитися до збагачення її.^[5] Але повернемось до Малоросійської Граматки.

Початкові досліди ніколи не можуть бути довершеними. Граматка Малоросійського наріччя, яку видав п. Ол. Павловський, має також свої недоліки. Я відзначу деякі. В статті про прикметники Автор говорить, що найвищий ступінь утворюється додаванням до звичайного ступеня склада пре, й іноді склада наи, що трапляється зовсім навпаки. В цій статті згадує він, що найвищий ступінь утворюється також додаванням до звичайного ступеня слова изъ чорта або изъ чортового, изъ бисового сына; сумніваюсь, чи є хоча б одна мова, де вищість однієї речі над іншою позначалась би додаванням слова чортъ або чортовъ сынъ; вислів же зъ чорта дужый, зъ сучого сына гарна суть те саме, що й в Російській мові: чортъ знаетъ какъ силенъ, чудо какъ хороша.

На сторінці 13 в статті про займенники Автор пише таке:

Н.		я, ты
Р.		— —
Д.		мини, тоби.

Лінійка, що лежить під якимось словом, вказує, що й на цьому місці має бути таке саме попереднє слово; але будь-хто, хто знає хоч скільки Малоросійське наріччя, скаже, що займенники я і ты мають в родовому відмінку мене, тебе.

На сторінці 14 поміж займенниками мій, моя, моѣ, знаходиться слово ма, що не є займенником, а є третьою особою теперішнього часу однини дієслова маю, тобто имѣю.

На сторінці 15 пише він дієслово спивать у давньоминулому часі: спивувавъ, а на стор. 19 в тому ж часі дієслово ворошить: ворушовавъ, проте я посилаюсь на краян моїх, що давноминулого часу дієслова ці не мають, хоча й можуть набути форми його.

На сторінці 21 сказано, що Малоросіяне не мають ані минулого, ані теперішнього часу дієприкметників, а замінють їх відповідним часом дієслів із додаванням займенника той, то, т. е. тотъ, который. Але Автор, звісно ж, забув, що Малоросіяне мають слова: писаный, украденый, стоячій, лежачій.

Деякі слова пише неправильно, наприклад:

вечера		замість		вечеря
пайматка				паниматка
ныдіть				нудыть
хвостыкъ				хвастыкъ
Бисъ-дерево				Божь дерево або Боже дерево

Інші перекладає помилково, наприклад:

вадко		тошно		замість		вредно
кватыра		продовження негоди				чверть кола, що робить місяць
несмачный		зварений без м'яса, сала та масла.				невкусный
шулыки		галушки з маком та медом.				лепешки (коржики) з маком та медом
меделянъ		борзая собака.				меделянская собака або взагалі велика собака, але не борзая, оскільки всіх борзыя называють хортами.

Щодо вимови, Автор може виправдовуватись тим, що й саме Малоросійське наріччя має, так би мовити, свої наріччя, але йому слід було керуватися кращими, тобто тим, яким говорять мешканці Полтавської Губернії.

До недоліків розглянутої книги можна також віднести й те a) що Автор висловлюється іноді невиразно, напр. на стр. 2 сказано: и здебільшого вимовляється як ы; тут можна було б згадати хоча б головні випадки: сказати, що літера и вимовляється як ы (чи, краще сказати, дещо м'якіше) наприкінці дієслів напр. ходыти й в орудному відмінку імен напр. рукамы, і b) часто даремно обтяжує Читача правописом своїм, де використовує напр. замість г, яке вимовляється як g, літеру кг, так саме як і замість ѣ, яке вимовляється як и, літеру ї. Здається, значно краще писати в цей спосіб, проставивши над нею дві крапки.

Нарешті також можна було б відзначити, що зміст книги не зовсім доладний назві, але в наш час це не новина: завдяки моді та завзяттю книготоргівельників^[6], можна знайти книги, в яких зовсім не говориться про те, що стоїть на титульній сторінці.

Втім, справедливість вимагає відзначити, що книга ця, як перша свого роду, заслуговує на всіляку повагу. Загальні зауваження, вміщенні в кінці книги, вказують, що Автор розглядав предмети, які його оточували, з увагою і з належної точки зору.

Князь Цертелєв.

——————

1. Продається в кн. крамницях Плавильщикова по 2 крб. 50 коп.
2. Я готовий навіть думати, що якби можна було облупити Малоросійське наріччя від слів Татарських, Латинських, Німецьких і невеликої кількості тих, чиє походження встановити надто складно, напр. стревай (подожди, постой) мерщій (скорѣе) силькось (нѣтъ нужды) та ін., то ми побачили б одне з найчистіших наріч мови Слов'янської, можливо, саме те, що було пануючою мовою предків наших в часи Володимира.
3. Наприклад, роска, тобто розга, виразно вказує, що це є скорочення від ростка, тобто отростокъ, лѣторосль.
4. Напр. пугачь, вечеря, недогарокъ, ятки які значно ближче до тямок, що з ними з'єднані, ніж з тим самим значенням: филинъ, ужинъ, огарокъ, лабазы.
5. Напр. досвѣтокъ (час перед світанком) женихатся (строить куры, амуриться) майка (шпанська мушка, яку збирають у великій кількості Малоросіяни в Травні місяці) цокотать (зубами або чимось дзвінким, напр. склом о скло) та ін.
6. Й інших.

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому.