Грамматика Малороссійскаго нарѣчія/Фразы, и пословицы Малороссійскія

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грамматика Малороссійскаго нарѣчія (1818
Ал. Павловскій
Фразы, и пословицы Малороссійскія
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Українській в оригіналі текст позначений жовтим кольором • Цей текст написаний одним з ранніх фонетичних правописів. • Для робіт з подібними назвами дивіться Граматика малоросійського наріччя (Цертелєв)
Видання: Петербург: 1818.

г.) Фразы, пословицы и приговорки Малороссїйскїя

Абы̀ на мене́ мі́сяцѣ світы́въ, а я зві́зды коло́мъ побью̀. Зналъ бы меня командиръ, а другова я не боюсь.

Абы̀ булы̀ побрязка́чы, то бу́дуть и послуха́чы. При деньгахъ все будетъ.

Ангельскій голосо́къ, а чо́ртова ду́мка.

Ба́ба зъ во́за, кобы́лі ле́гше. Честь предложена, а убытку Богъ избавилъ.

Бага́тому чортъ ді́ты колы́ше.

Баглаі̀ быть. Лѣниться; гулять.

Ба́йдыки бытѣ. ытѣ празднымъ; слоняться.

Бе́бехи одбы́ть. Силы укоротить.

Бі́сыка пуска́ть. Куры строить.

Бы́цѣця за ма́сляны вы́шкварки. Драться за пустошь.

Валя́ѣцѣця якъ по́чка въ са́лі. Какъ сыръ въ маслѣ. Велы́кій дубъ, да дуплена́тый. Великъ, а глупъ.

Ві́лно соба́ці и на Бога бреха́ты.

Ві́ры не ня́тѣ. Невѣрить.

Во́вка ноги году́ють.

Вовка въ плугъ, а вінъ къ чорту въ лугъ.

Воза докласты. Доказать дружбы.

Во́лосъ вылыва́ть. Припаркою ногтоѣду лѣчитъ.

Въ куну́ посадыть. Заперетъ для покаянія.

Вы́дно зъ за́ду що Пархи́мъ. Видно сову по полету.

Говоры̀ клыме, нехай твоя негине. Екъ разговорился.

Глу́зду одбыть. Силы, ума, памяти, лишить.

Прыты̀ въ глуздъ. Образумиться; очувствоваться.

Грать у гі́лки. Палками въ мяча играть.

Гу́бки, про́торга дать. Въ хлѣбѣ иглу дать собакѣ, чтобъ съѣвши околѣла.

Діжу́ місы́ть. Квашню творить, мѣситъ.

Дра́ла, дропака̀ дать. Убѣжать.

До́бра то річъ, що ѣ въ хаті пічъ.

Ду́мка за горамы, а смерть за плечамы.

Ды́во що въ па́на жі́нка хоро́ша!

Жы́жки у і͡ого̀ дрыжа́ть. Ему сильно хочется. За бы́того два небы́тыхъ дають, да ще й неберуть.

За сырото́ю Бігъ зъ калыто́ю. Голенькій охъ! за голенькимъ Богъ.

За ба́тькомъ на вері͡овку, на шляхъ, на шы́бенцю. Убирайся къ чорту!

Заго́іцьця по́ки весі́льлѣ ско́іцьця. До свадьбы заживетъ.

Залыть за шкуру сала. Задать перцу.

За моѣ жы́то, да мене́ жъ и побы́то.

Засьміѣ́сься ты ще на ку́тні. Смѣйся, послѣ заплачешь.

Зда́вся цыганъ на своі̀ ді́ты. Ссылается на какихъ свидѣтелей!

Зда́цьця на вітребе́ньки. Быть балагуромъ, выдумщикомъ.

Зна́ла кобы́ла на що візъ бы́ла. Не кто виною!

Зна́тымешъ до новыхъ ві́ныківъ. Будешь помнить.

Зомья́ть на каба́ку. Въ пыль истереть; сдѣлать но на што.

Зъ брехні̀ не мруть, да вже бі́лше ві́ры нейму́ть.

Извы́дыть тобі́ Бігъ. Богъ тебѣ судія!

Каза́въ панъ кожу́хъ дамъ, да й слово і͡ого̀ те́пле. Посулилъ да и неедаетъ.

Кінь зъ коне́мъ, вілъ зъ воло́мъ, а свыньно̀ объ тынъ, колы̀ нема̀ зъ кімъ. Колы ма́ѣшъ сто кіпъ, то й будешъ піпъ. За деньги все сдѣлаютъ.

Колыбъ свыньні ро́ги, тобъ усі́хъ поколо́ла.

Котю́зі по заслу́зі. По дѣламъ вору мука.

Крыча́ть на пупъ. Кричать что есть мочи.

Кру́тыть мо́рдою.
Не любо, не понутру ему.
Кру́тыть но́сомъ.
Ко́ле въ нісъ.
Заверну́въ нісъ.
Ку́лі льлѣ́.
Трусить; боится.
Холо́не въ серці.
Дзыкгарі́ бьють.

Кру́тыцьця якъ жы́рне порося̀. Разъигрался.

Куць вы́гравъ, куць програ́въ. Либо панъ, либо, пропалъ.

Лыга́й якъ Марты́нъ мы́ло. Кушай; утирай, оплѣтай.

Лы́хо Лытвы́нка нападе́, якъ недзѣ́якне. Языкъ у него чешется; ему тошно, естьли нескажетъ.

Ля́паса, ляща̀, у пы́ку дать. Оплеуху дать.

Ману̀ напусты́ть. Одурить.

Мнетъ якъ госте́ць ба́бу. Коверкаетъ пуще Божьяго милосердія.

Москаля̀ везты̀. Обманыватъ. Му́тыть (ворочаетъ) якъ у селі́ Мосќаль; якъ у гре́блі бісъ.

Нагада́въ козі̀ смерть. Ну, напомнилъ.

На кгвалтъ дзво́нышь. Набатъ, тревогу бить.

На тобі небо́же, що мыні̀ него́же.

Насьмія́лась ве́рша боло́ту, колы огляды́цьця ажъ и сама у боло́ті. Лопата кочергѣ смѣется.

Не грій гадю́ки въ па́зусі, бо вку́сыть.

Не бы́ты кума, не пы́ты пы́ва.

Не де й бьѣтъ, якъ не по́голові. То и есть; не што.

Неість панъ дякъ гусе́й. Будто нехочетъ.

Не знаю, чы ѣ въ Кузьмы̀ гро́шы. Сомнительно!

Не вмеръ, боля́чка вдавы́ла.
Не все будто равно!
Не кі́емъ, па́лыцею.

Не плюй у воду, зго́дыцьця напы́цьця.

Неха́й і͡ому̀ такъ леге́нько икне́цьця, якъ собака зъ ты́ну ввірве́цьця.

Не торка́й, бо чы́рва сьві́тыть. Нашева сукна епанча.

Негові́вшы дару̀ схваты́въ.
Щастливъ!
У печу̀роцьці роды́вся.

Ні-бѐ, ні-мѐ; нібельме́съ. Ни а, ни бе.

Ні сі́ло, ні па́ло, дай ба́бо сала. Не успѣлъ начать, да ужъ проситъ и за труды.

Ні швець ні мнець. Ни то ни сі͡о. Облызня пойма́ть. Грибъ съѣсть.

Объ мыко́лі да й ніко́лы. Послѣ дожжика въ четвергъ.

Окуля́ры на о́чы поста́выть. Подбить глаза.

Олі́ю вы́давыть. Сокъ съ кого выжать.

Па́мороки забыть. Ошоломитъ.

Паны̀ деру́цьця, а у мужыкі́въ чубы̀ болятъ.

Попа̀ возы́ть. Исповѣдыватъся.

Попа̀ возы́ть у ре́шеті. Лгатъ наисповѣди.

По шко́ді ляхъ му́дрый. Спустя лѣто въ лѣсъ по малину.

Про во́вка помо́вка, а вовкъ у кошарі. Легокъ на поминѣ.

Прочуха́на дать. Высѣ́чъ; проучить.

Прылы́пъ якъ пья́ный до ты́ну.
Екъ присталъ
Прылы́пъ якъ сліпы́й до ті́ста.

Прымі́въ бы въ ложці втопы́въ. Живова бы съѣлъ, коли бъ могъ.

Пусты́въ Бігъ Мыкі́ту на волокі́ту. Пошлось ему какъ съ Петрова дня.

Пьята́мы наківа́ть. Уйти.

Рожжа́лува̀всь якъ Бігъ надъ ра́комъ. Будто ему жаль!

Розъі́хавсь якъ ве́рша. Лясы распустилъ.

Скачы̀ вра́же якъ панъ каже. Дѣлай что велятъ.

Слю́нку ковта́ть. Съ завистью на что смотрѣть. Соба́ка бре́шеть, а ві́теръ но́сыть.

Сопѐ якъ зъ мішка́.

Спыть сова̀ да й ку́рі ба́чыть. Будто не примѣчаетъ.

Стусана̀ покоштова̀ть. Сильно быть ударену кулакомъ.

Съ тобо́ю говоры́ть ті́лькі гороху наі́вшысь. Тебя не переспоришь.

Свій, не свій, не лізь у горо́хъ.

Тре́ба, якъ пья́того ко́леса до во́за. Не нуженъ.

Товче́цьця якъ Са́вка по пе́клу.

Ты і͡ому̀ образы̀, а вінъ тобі лу́бья. Ты его крести, а онъ говоритъ пусти.

Тогді̀ сыроті̀ велы́кдень, якъ соро́чка бі́ла.

Убра́всь якъ чо́ртъ на у́треню. Не къ стати нарядился.

Убра́ть у шо́ры. Обакулить; въ чортовы лапти обуть.

Утя́ть до гаплы́ківъ. Весьма глупо что сказать.

Улі́зъ у чужу́ю соло́му, да й шелесты́ть.

Хвалько̀ нахва́лыцьця, а будько̀ набу́дыцьця.

Хвата́ецьця (торопится) якъ попі́вна за мужъ.

Хваты́въ шы́ломъ па́токи.

Хвоста̀ вкруты́ть. Убавить форсу.

Хло́сту дать. Розгами высѣчь. Ходы́ть на до́сьвітки, на вечерны́ці. По утрамъ, по вечерамъ на посѣдки ходить.

Хочъ го́лый да въ пі́двязкахъ. Голъ, да правъ.

Хто неслу́хаѣ тата, той послу́хаѣ ка́та.

Хто рано встаѣ, тому и Бігъ даѣ.

Цыбу́льку, ду́лю, фы́кгу дать підъ нісъ. Кукишъ показать.

Чмелі́въ слу́хать. Немочь образумиться послѣ удара.

Чо́рте! на грушъ, ті́льки менѐ невору́шъ. Отвяжись отъ меня.

Чы все то те́ѣ перейма̀ть, що на воді́ плывѐ.

Швыдкы́й як черепа́ха.
Весьма неповоротливъ
Швыдкы́й як ведмі́дь за перепелы́цямы.

Ше́нці ве́нці, чортъ у кіше́нці. Сафѣянъ сапогъ скрыпитъ, а въ горшкѣ трясца кипитъ.

Шпе́тыть на всю губу. Сильно ругать.

Шуты̀ гле́чычокъ, по́ки ушко̀ одырве́цьця.

Ща́стѣ якъ тря́сьця, кого̀ схо́че, того й нападѐ.

Що грома́ді, те и ба́би.

Ѣ въ глеку̀ моло́ко, да голова̀ не влі́зе.

Якъ тамъ бувъ.
Отгадалъ
Якъ у во́ко вліпы́въ.
Якъ бу́детъ па́номъ, то все бу́дешъ ма́ты да́ромъ.

Якъ коржа̀ дакъ коржа̀, якъ спечемо̀ дакъ и дамо̀. Присталъ какъ смола.

Якы́й панъ, такы́й і͡ого̀ й крамъ. Каковъ попъ, таковъ и приходъ.




Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.