граната
граната
|
|
Грана́та, ти, ж. Драгоценный камень, гранат. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Грана́та, ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Грана́та, ти, ж. Драгоценный камень, гранат. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28