Перейти до вмісту

Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди/Пісня восьма

Матеріал з Вікіджерел
ПІСНЯ ВОСЬМА
(ВЕЛИКОДНА)
(на текст: „О! О! Біжіть на гори“ Захарія. Або: „Вставайте хто спить! Спокій дасть Бог на горі сій“, Ісаїя).

Вкрився я весь ранами смертоносними,
Нестерпимі пекельні біди всього мене обійшли,
Прийшов на мене жах і тьма! Ох, гадино люта!
Лиха мінуто!

Коле утробу твердий терен хороби,
Скорбує душа в міні, боїться смерти.
Ах, хто мене від тої години спасе?
Хто мене поправить?

Отак олень бистрий терпить:
Він швидче птиці летить на гору пити,
А спрага палить усередині, бо наївся гадюк
І всякої отрути

Побіжу ж я на Голгофу скоренько —
Там висить сцілитель мій між двома розбійниками,
А Йван коло хреста ридає
І хрест цілує.

О Ісусе! О моя відрадо!
Чи ти тут живеш, радосте страдальців?
Дай міні сцілення від моїх пристрастей,
Не дай навік пропасти.