Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди/Пісня сьома

◀ Пісня шоста

Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди
Гнат Хоткевич
Пісня сьома (Григорій Сковорода)
пер.: Гната Хоткевича

Пісня восьма ▶

ПІСНЯ СЬОМА

(ВЕЛИКОДНА)

(на текст: „одинадцять учеників пішли в Галілею на гору, бо туди сказав ім Ісус. Пасха“!).

Хто у мене відбере любов до Тебе?
Чи може міні прискучити сей дивний полумінь?
Нехай і весь світ від мене відцурається —
Я буду в Тобі жити, о Ісусе!

^**^*

Веди мене з собою в горній путь на хрест,

Радий я жити високо, охоче покину низи;
Смерть Твоя — міні життя,
Жовч Твоя міні солодка, о Ісусе!

^**^*

Рани Твої глибокі — то моя печать,

Вінець твій терновий — слави благодать,
Тяжкий Твій хрест —
Міні хвала й честь, о Ісусе!

^**^*

Зерно пшенишне коли згниє на ниві,

Зовнішність коли вмре — тоді тільки
Нова ростина підійметься з середини
І за літо сторицею дасть плід.

^**^*

Роспни ж із собою й моє Ти тіло і прибий на хрест

Нехай я не буду навні цілий — або тільки воскреснути в середині;
Нехай зовнішність моя висохне, аби тільки
Що инше в середині зацвіло. Така смерть — життя!

^**^*

О новий мій Адаме! О найкращий сине!

О всесвітній сороме — буйність Атен!
Під буйством твоім — світло,
Під смертю — вічне життя. Яка темна завіса!