грижа

грижа

Гри́жа, жі, ж. Печаль, огорчение, терзание. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. I. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25. *Додавала йому відваги й розбивала ту страшну грижу, шо й її точила мов той хробак. Борд. 83.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Гри́жа, жі, ж. Печаль, огорчение, терзание. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. I. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Гри́жа, жі, ж. Печаль, огорченіе, терзаніе. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. I. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924